Love - Коли світ говорить шепотом, Love

Розділ 1: Шепіт початку (продовження)

Я — мов зерня у теплому ґрунті. Ще зовсім малий. Але вже жию. Відчуваю.

Мама прокидається раніше, ніж зазвичай. Її тіло наче промовляє до неї — щось змінилося. Вона ще не знає, що це Я. Вона просто торкається живота і неусвідомлено усміхається. Вперше. Для нас двох.

Її дні стають іншими. Запахи, які вона любила — тепер дратують. Улюблена кава більше не гріє. Вона починає чути світ інакше — тихіше, глибше. Наче світ говорить шепотом.

А я — слухаю її. Учуся. З кожним днем стаю трохи більшим. У мене з’являється серце. Воно вчиться битись поруч із її.

Одного вечора вона сидить на краю ліжка. В руках — тест. Дві смужки.

Мовчання.

А тоді — сльози.

Я не знаю, чи це радість. Чи страх. Але відчуваю, як її душа струшується й очищується. Вона кладе руки на живіт і шепоче крізь сльози:
— Це правда?.. Я... мама?

І в ту мить у мені проростає перше слово — любов.

---
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍