Адам Блейк - Мірра та опале листя, Адам Блейк

Весь астральний світ знову наповнився рухом, кольорами та життям. Мірра відчула, як її серце наповнюється теплом і спокоєм. Нарешті вона змогла видихнути. Усе знову прийшло в рівновагу. Матеріальний світ знову набув фарб і звичного ритму. Чарлі нерухомо сидів на мотоциклі, його погляд був спрямований у порожнечу, ніби він усе ще залишався десь за межею реальності.

— Що це було? — запитав він, не обертаючись.

Мірра, все ще відчуваючи тепло потоків енергії, які встигли висушити її світ, тихо підійшла до нього. Обережно поклала руку йому на плече, немов повертаючи його з глибини роздумів.

— Це була наша помилка, — почала вона, дивлячись убік.

— Я подорожувала в астральний світ і зрозуміла, як хаотична енергія може руйнувати. Вона захоплює за собою, розриває зв'язки і залишає тільки порожнечу... Ми мало не втратили все, що створили разом.

Чарлі повернувся до неї, його очі були сповнені суміші провини й нерозуміння.

— Я не хотів... — почав він, але Мірра м'яко посміхнулася.

— Я знаю, — перебила вона, — але тепер ми знаємо, як важливо зберігати баланс. Енергія — це дар, але без усвідомленості вона стає руйнівною. Ми не повинні дозволити їй керувати нами, адже наша сила — в тому, щоб спрямовувати її.

Він кивнув, усе ще намагаючись усвідомити її слова, а десь усередині них обох уже почало зароджуватися нове розуміння їхніх спільних світів. А Даніель продовжував сміятися і ловити іскри, що залишилися після феєрверку в астральному світі.

Від автора.

Дорогий читачу, дякую, що вирушив у цю подорож разом із Міррою. Я щиро сподіваюся, що ця історія подарувала тобі натхнення, пробудила нові думки або допомогла поглянути на життя трохи інакше.

Я буду радий, якщо ти продовжиш подорожувати світами, які я створюю, читаючи мої історії.

З теплом, твій автор - Адам Блейк

Кінець