Aira Molen - Тяжкі дні, Aira Molen

Тіні самотнього дому

Любов мою забрали вдалечінь,
Лишилась тінь — холодна, мов зима.
Надія тліє, мов останній сплін,
Що догорає, але ще жива.

Чекає серце тихо під вікном,
Де кожен день — мов ніж у самоту.
Без нього дім мій — темний, мов притон,
Чужий і пустий, мов забуте житло.

Злі тіні стеляться уздовж стіни,
Шепочуть страх і в’яне в грудях мрія.
Немає сну — лиш темнії сни,
Немає дня — і ніч не догоріла.

Любов сховалась за холодний час,
Та серце б’ється, кличе в тиші знову.
Мій дім оживе, розвіє в душі страх,
Як він повернеться до мене знову.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍