Vasyl Shyrman - Інтерв'ю з Карлом Густавом Юнгом, Vasyl Shyrman

Архетипи у світі технологій

Пане Юнгу, ви багато говорили про архетипи та колективне несвідоме. В умовах швидкого розвитку технологій, соціальних мереж та глобалізації, чи бачите ви зміни в тому, як ці архетипи проявляються в сучасному суспільстві?

— Ах, соціальні мережі й технології! — Юнг усміхнувся, задумливо поправляючи уявні окуляри, які він, здається, носить навіть у потойбіччі. — Знаєте, мені здається, що колективне несвідоме чудово адаптувалося до цього цифрового світу. Воно схоже на скромного бібліотекаря, який раптом опинився в ультрасучасному офісі з 3D-принтером і Wi-Fi, але все одно продовжує сортувати архетипи по поличках.

Юнг зробив паузу, щоб трохи розтягнути інтригу.

— Ви кажете, архетипи змінюються? Насправді ні. Вони, як старі актори, які тепер грають у нових спектаклях. Ось, наприклад, Герой. Раніше він долав драконів, піднімав мечі, а тепер його арена — стрічка новин. Герой сьогодення — це блогер, що викриває несправедливість чи знімає відео, як він саджає дерево. Щоправда, тепер його "меч" — це смартфон, а "лицарський шолом" — стильні окуляри для селфі.

Юнг захихотів, ніби пригадав щось смішне.

— А як вам Тінь? Раніше вона ховалася в темних куточках психіки, а тепер прогуляється відкрито в коментарях. Злісний троль чи анонімний хейтер — це Тінь у її сучасному вигляді. Вона вже не ховається під ліжком, вона сидить у вашій стрічці, чекаючи, щоб залишити саркастичний коментар.

Він спохмурнів, але зберіг іронічний тон:

— А от найбільш інтригуючий архетип, який я спостерігаю, — це так зване "Ідеальне Я". Колись людина дивилася у дзеркало й бачила себе, а тепер вона дивиться на свій профіль у соціальних мережах і бачить те, ким би хотіла бути. Ідеалізований образ, відшліфований фільтрами, оброблений хештегами. Це наче фотошоп для душі.

Юнг нахилився ближче, і його голос став трохи більш серйозним:

— Але є тут одна небезпека. Люди починають вірити, що цей "Ідеал" — це вони справжні. Вони будують стіни між собою й своїм тіньовим боком, забуваючи, що ця тінь — це їхня основа. І ось тоді починаються проблеми: фрагментація особистості, втеча від себе, втрата глибини.

Юнг випростався, знову повернувши собі гумористичний настрій:

— Проте я оптиміст. Колективне несвідоме не настільки дурне, як здається. Воно знайде спосіб нагадати про себе. Можливо, через меми чи вірусні відео. Тож наступного разу, коли ви сміятиметеся з чергового кумедного ролика, подумайте: а може, це архетипи говорять до вас, приховані під маскою гумору?

Юнг здихнув і примружився:

— І пам’ятайте, навіть цифровий світ не зможе змусити архетипи піти у відставку. Вони тут, із нами. Вічно. Ну принаймні доки є Wi-Fi.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍