Стружик Лев - Дівчина, яку я зустрів уперше, Стружик Лев
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступні кілька днів пройшли в очікуванні нової зустрічі з Дариною. Я відчував, як наше знайомство починає перетворюватися на щось більше, і це змушувало мене відчувати хвилювання та радість одночасно. Ми домовилися зустрітися в суботу ввечері, і я вирішив, що цього разу ми відвідаємо одне з моїх улюблених кафе.
Того ж дня я прийшов трохи раніше, щоб зайняти затишний столик біля вікна, звідки відкривався чудовий вид на вулицю, освітлену вечірніми лихтарями. Кафе було невеликим, але дуже затишним, з приємною атмосферою і ароматом свіжозвареної кави, що розповсюджувався по всій залі. Я замовив чашку еспресо і чекав на Дарину, перебираючи в голові теми для розмови.
Дарина з'явилася, як завжди, чарівною. Вона вбралася в легке плаття, яке підкреслювало її вишуканий смак, і я встиг помітити, як кілька людей у кафе кинули на неї захоплені погляди, коли вона увійшла. Вона усміхнулася, побачивши мене, і я відчув, як моє серце зробило невеликий стрибок.
- Привіт, Олексію, - сказала вона, сідаючи навпроти мене. - Тут так затишно. Я вже чула про це місце, але ніколи не була тут раніше.
- Привіт, Дарино, - відповів я, радіючи, що їй сподобався вибір. - Це одне з моїх улюблених місць у місті. Тут завжди такий прекрасний настрій.
Ми замовили каву з десертами, і розмова потекла сама собою. Ми обговорювали все на світі: від останніх новин до наших улюблених фільмів та музики. Я був вражений тим, наскільки ми були на одній хвилі, і як легко нам було підтримувати розмову.
- Ти знаєш, я завжди хотіла спробувати себе в музиці, - зізналася Дарина, коли ми обговорювали наші хобі. - Я люблю співати, але ніколи не наважувалася зробити це публічно. Це якось лякає.
- Це чудово, - сказав я, відчуваючи, як її відвертість робить нашу розмову ще більш особистою. - Я думаю, тобі потрібно спробувати. У тебе такий мелодійний голос, він точно сподобається людям.
Дарина усміхнулася, трохи ніяковіючи від компліменту, але я бачив, що моя підтримка їй сподобалася. Це був ще один момент, коли я зрозумів, що ми стаємо ближчими. Ми ділилися не лише думками і вподобаннями, але й мріями та страхами, і це робило наше спілкування особливим.
Коли ми допили каву та доїли десерти, я відчув, як атмосфера в кафе стала ще більш затишнішою. Здавалося, що навіть час сповільнив свій біг, даючи нам можливість насолодитися цим моментом. Ми сиділи, не поспішаючи, обговорюючи свої плани на майбутнє і те, що нас надихає.
- Я завжди мріяла відвідати Париж, - сказала Дарина, милуючись фотографією на стіні, на якій був зображений Ейфелева вежа. - Це місто здається таким романтичним і сповненим історії.
- Я теж мрію про це, - зізнався я. - Париж - це місто, яке варто побачити хоча б раз у житті. Хтозна, можливо, одного дня ми зможемо здійснити цю мрію разом.
Дарина засміялася, і я побачив, як її очі заблищали. Це було чудове відчуття - знати, що ми можемо ділитися такими моментами. Я все ще відчував, як наше знайомство перетворюється на щось більше.
Коли ми вийшли з кафе, нічне місто зустріло нас прохолодним повітрям і тихими звуками вулиць. Ми вирішили прогулятися, насолоджуючись вечором, і я запропонував пройтися до набережної, де ми могли б помилуватися видом на річку.
- Ти знаєш, я відчуваю, що ця осінь стала для мене особливою, - сказала Дарина, коли ми йшли вздовж води. - Зустріч з тобою принесла в моє життя щось нове і прекрасне.
- І я відчуваю те саме, - відповів я, відчуваючи, як моє серце переповнюється теплом. - Це дивовижно, як одна зустріч може змінити так багато.
Ми стояли на мосту, дивлячись на місячне світло, що відбивалося у воді, і я знав, що цей момент залишиться в моїй пам'яті назавжди. Ми стояли поруч, і я відчував, як між нами встановлюється невидимий зв'язок, який не потребує слів.
Коли ми нарешті попрощалися, я відчув, як у мене на душі панує відчуття спокою й радості. Цей вечір був особливим, адже я знав, що наше знайомство стає чимось більше, ніж просто випадковою зустріччю. Я повертався додому з усмішкою на обличчі, знаючи, що попереду ще багато прекрасних моментів з Дариною. Ця дівчина, яку я зустрів вперше, вже стала важливою частиною мого життя, і я з нетерпінням чекав на те, що буде далі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина, яку я зустрів уперше, Стружик Лев», після закриття браузера.