Джулія Ромуш - Батько мого друга, Джулія Ромуш
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Тимур, - як тільки хлопець сів за кермо я моментально спробувала до нього достукатися.
Поки він обходив машину, я вже встигла перевірити свою теорію, і так, двері були заблоковані. А це означало, що без його бажання мені не вибратися звідси.
- А я ж тобі вірив, - повернувшись до мене, хлопець подивився на мене скляними очима.
У мене знову з'явилося відчуття, що він дивиться як ніби повз мене.
- Про що ти? Ти хоч розумієш, яку маячню ти ніс з приводу Стаса? Він просто мій друг. З чого ти взагалі взяв, що ми ...
- Я вчора заїжджав до тебе додому, відразу після тренування. Хотів запросити в ресторан, поговорити. Але коли я приїхав, твоя мати сказала, щоб я більше не приїжджав, що тепер у тебе новий хлопець і нове життя.
Що? Що за нісенітниці він несе?
- Який ще новий хлопець? Вчора ввечері я була в бібліотеці, тому що на носі іспити, а вдома я не можу зосередитися і ...
- Ти знову брешеш. Я від'їхав вчора від твого дому та бачив, як тебе підвезли на машині додому. Як ти поцілувала цього ...
Я напружую мізки, намагаюся зрозуміти, про що він говорить. Ну звичайно! Стас вчора підвозив мене додому, тому що ми разом готувалися до іспитів, і він просто запропонував мене підвезти. А я вже була настільки вимотана, що йти пішки сил просто не було. І на прощання я поцілувала його в щоку. Як і завжди. Як, чорт візьми, і завжди я роблю! З усіма друзями!
- В щоку! Ти зараз взагалі серйозно? Ти приревнував, що мій друг підвіз мене додому і я поцілувала його в щоку? - Я була в цілковитому шоку. Невже він зміг себе так накрутити? Або йому хтось допоміг дійти до такого абсурду?
- Я тобі подзвонив в цей момент, поки ти була з ним, - Тимур стиснув пальці на моєму зап'ясті й смикнувши притягнув мене до себе так, що я ледве не вдарилася лобом об його чоло, - ти пам'ятаєш, що ти зробила?
Я скинула. Скинула його виклик, тому що не хотіла з ним говорити й, здається, що я вчора прийняла правильне рішення. Якби знала який він псих, я б сьогодні з дому не виходила.
- Тимур, ми посварилися і я не хотіла брати трубку, але це не означає, що я ...
- Значить між нами все добре? - Він посміхається так, що у мене кров у венах холоне, а я не знаю, що йому відповісти. Як відповісти правильно, щоб все закінчилося добре?
- Так, - видавлюю з себе, сподіваючись, що він мене зараз відпустить.
Мені страшно. Ось зараз мені страшно до чортиків.
- Чудово, - видає хлопець і в цю ж секунду відірвавшись від мене починає заводити машину.
- Що ... що ти робиш? - Повними шоку очима дивлюся на те, як він вичавлює газ і хапаюся пальцями за пояс безпеки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Батько мого друга, Джулія Ромуш», після закриття браузера.
