Аманді Хоуп - Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жити все-таки добре! Що жінці потрібне для щастя? Кольє зі смарагдами? Нєєє! Ванна з пінкою!
Через брак пінки підуть і трави. У принесених бульбашках виявилися якісь пахучі рідини і я недовго думаючи, влила їх у воду. Кімната наповнилася ароматами квітів.
Нежилась я у воді, поки та не стала остигати. До болю в серці не хотілося вилазити, але мені ще треба було випрати свій одяг. Віддавати цого до рук слуг принца не хотілося, раптом викинуть. А мені ще додому повертатися. Тому з небажанням вибралась, накинула халат і взялася за прання.
Речі розвісила сушитися на ґратах, та на кутах каміна, розсудивши, що через брак кращого, зійде і так.
Тільки-но закінчила з пранням, як мені принесли вечерю. Одна з служниць, побачивши розвішані ганчірки, злякано на мене подивилася і почала бурмотити, що мені не треба було цього робити, господар буде в гніві.
Я вдала, що не зрозуміла з її тиради жодного слова. Усміхнулася і махнула їй рукою, жестом висловлюючи, що всі вільні. Але дівчина виявилася надто відданою господареві. Не послухавши мене, вона рвонула до каміна і почала збирати мій одяг.
- Ні ні! – крикнула їй, підскочивши. – Залишіть це тут!
Вона здивовано озирнулася, але й не подумала зупинитися. Це мене розлютило. Підійшла і нахабно висмикнула в неї з рук свої шмотки. Зробивши злісну мордку, вказала їй пальцем на вихід.
Служниця вклонилася і почала мені пояснювати, навіщо забирає речі, вимовляючи слова повільно і допомагаючи жестами, думаючи, що я погано знаю мову:
- Я випраю і поверну.
- Ні! - заявила їй різко. Уся ця ситуація вже починала виводити і я знову вказала на двері.Дівчина з похмурим виглядом поплелася до дверей, бурмотячи собі під ніс:
- Що я тепер скажу старшій покоївці? Влетить від цієї старої відьми. Що за гостя така? Сама дбає про свої речі? У господаря дивний смак.
Все це я слухала, намагаючись ховати емоції. Дуже цікаво, що ще я можу почути від прислуги, яка впевнена, що я її не розумію? І лише остання фраза мене дуже зацікавила. До чого тут смак господаря? Судячи з натяку, що прозвучав, мене вважають, щонайменше, за подружку принца. Що в них за думки?
Неприємна ситуація. Хоча мені то що, я тут надовго залишатися не збираюся.
Тому з легким серцем, тільки зачинилися за прислугою двері, я приступила до пізньої вечері.
Зголодніла я ґрунтовно. Востаннє ми їли ще в дорозі, і то перекусили в'яленим м'ясом та запили водою, от і вся їжа. А зараз переді мною просто велика кількість страв і навіть вино в келиху. Що вино визначила за запахом. І він був дивовижний! Вино виявилося малиновим, з таким вишуканим солодко-свіжим смаком, що я розтанула, варто було лише раз пригубити.
Цей світ не такий уже й поганий! – вирішила посміхнувшись, приступаючи до трапези.
Їжа виявилася на рівні! Не гірше ніж у наших найдорожчих ресторанах, а то й краще. Хоча, можливо я упереджена, в'ялене м'ясо та каші настільки набридли, що будь-яка їжа мені зараз здалася б райською.
Налопавшись так, що живіт заболів, взяла келих з вином і залізла на підвіконня, попередньо постеливши туди подушки, і почала смакувати божественний нектар. Життя з кожною миттю здавалося все прекраснішим. Нічне повітря і чудове вино зробили мене дуже щасливою. Сюди б ще Сірого…
Мимоволі замріялася.
Немов втілюючи мою мрію у життя, на одній із доріжок саду з'явилася парочка. Чоловік тримав даму за ручку, і вони повільно наближалися до мого вікна. Коли світла з вікон стало достатньо для того, щоб роздивитися гуляючих, одразу впізнала Чорного дракона. Дівчина, що крокувала з ним, здалася мені гарненькою. Висока, зрістом лише не набагато нижче за принца. Темне волосся, овальне личко, рівний носик. Більше я не могла розглянути, але й цього було достатньо, щоб зрозуміти, що вона красуня.
З цікавістю почала спостерігати. Вони про щось тихо розмовляли, дівчина майже не піднімала погляд, опустивши голову. Що він їй таке каже?
Треба ж, невже знайшлася людина, котра любить цього узурпатора. Чи може він погрозами змусив бідолаху приймати його залицяння? З цього станеться!
Добре сиджу. Мені б ще попкорну і коли, і картина була б ідеальною. Хоча вино до «фільму», що переглядається зараз, більше підходить.
Ледве встигла зробити ковток і мало не закашлялася, принц несподівано взяв дівчину за підборіддя і поцілував, а я завмерла на підвіконні, захоплена зненацька емоціями. Надто вже якось еротично у Дракона виходило, у мене подих збився, навіть уявити боюся, що діялося з дівчиною. Всю моя істоту жаром обдало. У животі оселилося захоплююче відчуття, як у польоті вниз на гойдалках.
Чи може це ще один прояв його магії?
Сиділа з серцем, що билося так гучно, наче в барабан, боячись поворухнутися, щоб ці двоє там внизу мене не помітили.
Та що таке? Всі ці маги з глузду звести можуть.
Коли принц її нарешті відпустив, мені теж полегшало.Зазнала лише здивування, після такого гарячого поцілунку має бути щось інше, а парочка тим часом, просто продовжила розмову, віддаляючись по стежці.
"Фуууух!" - витерла піт з лоба. Відчуття, як трилер еротичний дивилася, і в самий напружений момент у кімнату увійшла мама. Соромно стало, що підглядала за закоханими, хоч я не навмисно. Дівчина його не обняла, так і стояла, руки по швах. Напевно, не дуже він їй і приємний.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона, Аманді Хоуп», після закриття браузера.