Марті - Тіні Системи , Марті

Глава 29 — «Вибір, якого не мало бути»

Лінза камери розлетілася на шматки від його пострілу. 

— Що він робить?! — паніка в голосі оператора. 

— Збій. Запустити аварійний протокол! 

Але Олекса вже зник у темряві провулків. 

Полювання почалося 

Голос у навушнику замовк. 

Замість нього — лише електронне шипіння. 

Олекса біг, не знаючи, куди. Його ноги діяли автоматично, прокладаючи шлях крізь лабіринт міста. 

«Що я роблю?» 

Це було перше питання, яке він поставив собі за багато років. 

І перший страх, який він відчув. 

Перехрестя спогадів 

Він сховався в покинутому будинку, важко дихаючи. 

Його пальці торкнулися чола. 

Пам’ять була порожньою чорною дірою. 

Але обличчя чоловіка, якого він мав убити, не зникало з його свідомості. 

Він знав його. 

Це відчуття було сильнішим за будь-яку програму, вкладену в його мозок. 

— Тебе знайдуть, ти це розумієш? 

Олекса різко підняв голову. 

Перед ним стояв той самий чоловік. 

— Хто ти? — голос Олекси тремтів. 

Чоловік лише сумно посміхнувся. 

— Той, кого ти колись знав. 

Його очі говорили більше, ніж слова. 

І цього разу Олекса довірився відчуттю. 

— Йдемо. Вони вже тут. 

Полювання на привида 

Будівля здригнулася від удару. 

— Ціль заблокована. Готуємо зачистку. 

Система не терпіла зрадників. 

А Олекса став саме таким. 

Але тепер він знав одне. 

Він уже не буде маріонеткою.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍