Кері Блек - Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек

А Хаос? Я ніколи не думала про нього. Який він? 

Наполеглива оповістка витягла мене з думок. Це була Елізабет. Дівчина повідомила, що схоже знає, якого інгредієнту не вистачає для зілля зцілення. Я консультувалась з Тукроксом та Елізабет, та вони обіцяли допомогти, адже я вже декілька днів намагаюсь створити зілля зцілення, але схоже без допомоги в цей раз не обійтись.

Проводячи заняття першому та другому курсу, в моїх думках було тільки індивідуальне заняття з моїми трьома ученицями. Я все думала, що б корисного зробити з ними. Та коли надумала, зрозуміла, що мені потрібен ректор і його дозвіл. І, як добре що ректор до мене прихильний. 

- Команда мрії, - іронічно протягнула Олівія дивлячись на Ліліана та Аманду. 

Ми стояли в коридорі, де я їх зібрала перед індивідуальним заняттям та настрій дівчат був вельми похмурим.Та я відчуваю тільки погіршиться, коли я повідомлю свої плани.

- Хіба не ти стратега в команду хотіла? - глянула на неї. 

- Стратега так, але й хотілось би ще сильного бойового мага, а в нас шансів ну так, якби мінус пʼять відсотків, - хмикнула студентка Лайон, зиркнувши на студентку Стоун. 

Аманда нічого не сказала, лиш опустила погляд і свердлила підлогу. Її заділи слова старшокурсниці, але відповісти вона була не в силах, а можливо просто не бачила сенсу починати суперечку.

- Тоді не будемо робити мінус чотири, - мовила я, від чого троє дівчат переглянулися. - Ходімо прибирати, - розтягнулась в знущаліній посмішці. Правду говорять з ким поведешся, того й наберешся.

Вони думали я жартую, допоки не привела їх в закинуту аудиторію. Я дуже вдало скористалася своїм положенням у ректора і попросила надати доступ до цієї таємничої аудиторії. 

Мітли, швабри, купа брудних ганчірок, вода повсюди. Це все оточувало нас чотирьох. Так, я також не посоромилася переодягнутися в спортивне і прибирати разом з ними. Хоча й сподівалась, що роботи буде менше.

Через декілька годин плідного прибирання, вирішила трішки перепочити. Я дістала з сумки води, щоб втамувати спрагу та мій записник випав, відкрившись на сторінці з заклинанням правди. Я так і не наважилась його прочитати вголос та чи наважусь взагалі?

- Це якесь нове заклинання? - мовила Ліліана стомлено присівши біля мене та заглянула у записник, у якому поспішним почерком були написані слова заклинання. 

Я їй кивнула та закрутила пляшку з водою. 

- Заклинання? - також вирішила присісти біля нас Аманда. - Дайте глянути, - я не встигла навіть зрозуміти, як студентка Стоун почала швидко читати вголос. - Нехай усі серця відкриють таємниці і правду мовлять поки памʼять не скінчиться. Хто в цій кімнаті зараз є, від інших правду лиш взн…

- Прокляття Стоун, - різко прикрила рота Олівія дівчині. - Ти хіба не знаєш, що заклинання вголос читати не можна? 

Аманда опустила погляд вниз. Я не можу сказати, що дівчина винна, правила академії такі, що практика тільки з другого курсу. Але я чітко памʼятала, що говорила першому курсу про дію заклинань. 

- Хтось щось відчуває? - обдивилась їх. 

Ліліана помотала головою. 

- Давайте тоді перевіримо, - Олівія допитливо потерла руки та глянула на мене. - Викладачко Бенет, мені ось цікаво навколо вас постійно крутиться детектив. І це сталось саме після інциденту за східними воротами. Зрозуміло, що детектив вас підозрює, - вона замовкла. Звідки вона це знала? - Де ви були, коли вбили Джейка Колі? 

- Спала з Майклом, - на одному диханні випалила я. 

Дівчата переглянулися та Олівія не здавалась здивованою. Схоже Георг їй розповів той маленький конфуз. 

- По крайній мірі ми знаємо, що це правда, - Олівія посміхнулась. - І скільки воно діє? 

- Двадцять чотири години, - відповіла правду та зціпила зуби. Я була надто розлючена, і не тим, що відкрила секрет, а тим, що в мене сьогодні побачення з Говардом і хто зна чим це обернеться.