Алекс Міш-ах - Закон Єдиного. Книга 1. Історія Небесних королівств., Алекс Міш-ах

ГЛАВА 12

1. Коли вітальні церемонії були закінчені, Онесія сказала: Скоро, від імені Отця, ми піднімемося і вирушимо у довгу подорож, і про це слід поінформувати, і погодити полюбовно. Я оголошую годину відпочинку, – во ім'я Джеховиха.

2. І ангели пішли і змішалися один з одним, радіючи та салютуючи. І Хайах, Сетантес та Етисяя вітали один одного. І Лорди вийшли вперед, і були привітані маршалами, есейцями та всіма робітниками, що давно служили на цих небесах. І всі, хто викупив будь-якого чоловіка чи жінку від темряви, також прибули, віталися і належним чином прославлялися.

3. І цілу годину всі ангели не відмовляли собі в бенкеті, возз'єднанні та розмаїтті сердець. Але жодна книга не може вмістити навіть тисячну частину тих питань, які задавалися, і на які люб'язно відповідали.

4. Коли година закінчилася, Онесія сигналізувала відповідному офіцеру, і він тричі вдарив молотком, після чого все заспокоїлося. Онесія сказала:

5. Як Джехових дарує новонароджену дитину, так Він забирає батька і матір до небесного світу. Так само, як Джехових послав Етисяю, мою сестру, щоб встановити нижні небеса, так само і я прибула за його наказом, щоб відвезти цей Урожай до його постійного королівства. Як дитина шкодує про втрату батька і матері, так і ви, хто залишається, шкодуватимете про втрату цього багатого Урожаю ангелів.

6. Така воля Джеховиха, щоб ви зробили ковток горя розлуки, оскільки за допомогою цієї неволі ви будете знову возз'єднані на небесах, які над вами. Прогрес душі людини завжди прагне вперед. І слава його відродження, що йде попереду, така ж велика, як і його горе, що напирає позаду. Але любов пов'язує все разом, як ланцюг протягнутий через Всесвіт, - і ні час, ні відстань не повинні панувати над цим.

7. Швидкі посильні, добре навчені курсувати небесним склепінням, будуть переміщатися між вами, приносячи новини, для захоплення вашої душі. І як Джехових дає літо, щоб воно йшло за зимою, і зиму за літом, також і ви змішуватиметеся, і розділятиметеся знову і знову. І так завжди, - знову працювати разом, але у вищих областях, і знову розділятися на сезон.

8. Дивіться на мудрість Джеховиха, – у розміщенні душ, далеко одна від одної. Оскільки всі речі, які перебувають довго разом, зрівнюються. Як є слава в новому народженні, так і є слава в смерті. Як є горе в смерті, так у відродження є радість. Тепер починається час, коли те, що ви бачите зараз, ви не бачитимете протягом наступного довгого сезону. Але ви повинні радіти в цей час розподілу, оскільки вони піднімаються як Женихі і Наречені, до Творця.

9. Есейці заспівали гімн похвали, в якому об'єдналися всі ангели, і велика була слава цього. І тепер Онесія підвелася, говорячи:

10. Джехових, Всемогутній і Постійний! Святий Творець, Імператор і Той, хто дає! Подивіться на цього вашого Сина, Хайаха! Отче, від Вашого імені та Вашої влади в мені, я короную його Богом небес і землі!

11. Хайах (Яхве), що тепер став Богом, сказав: Ваша воля буде виконана, Джехових! Тоді Онесія повернулася до п'яти головних Лордів, п'яти підрозділів землі, і обдарувала їх у подібній манері.

12. І Онесія простягла руку, говорячи: Дайте мені корону, Джехових, для Сина вашого, Бога небес і землі! І щось спустилося ефірійною субстанцією в її руку, і вона підняла це, і воно стало короною великої краси. І вона помістила її на голову Бога Хайаха. У подібній манері коронувала вона Лордів землі.

13. І спустилися Етисяя та Онесія, і сіли біля підніжжя трону.

14. Бог (яким став Хайах) спустився, і, разом з ним, Вхага і Джуді. І, простягаючи руки, вони сказали Етисяї, Онесії та Сетантесу, що йшов у відставку, як Бог землі: Підніміться, Боги, і йдіть своїм шляхом!

15. І вони встали та й пішли далі. Відповідні офіцери вже підготували судно до ефірійної поїздки. І тільки-но Етисяя та Онесія увійшли до центральної зірки, як всі ангели, які мали піднятися, зайняли місця, призначені для них.

16. Бог (Хайах) і Лорди повернулися в сльозах до трону, і плато вічного світла почало підніматися. Музика лунала з кожного боку, прославляючи Джеховиха, і пишність його рясних світів.

17. І тим, хто залишався на нижніх небесах, було чутно лише відлуння музики згори. І світло з судна вогню, що піднімалося вгору, покрило все навколо, немов тінню. Але вище і вище воно піднімалося, у формі півмісяця, повільно повертаючись у вертикальному положенні. Повертаючись і піднімаючись все вище і вище, і скоро музики вже не було чути на відстані.

18. І згодом судно небес стало схоже на зірку, що віддаляється все далі і далі, поки вона зовсім не зникла.

19. Таким чином, до рівноправних небес в ефірії було піднято перший Урожай ангелів, що народилися на новій землі.

  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍