Жорж Санд - Консуело

час нідерландської війни очолив імперську армію, що діяла на Рейні проти французів.

111

Тюренн Анрі де ла Тур д'Овернь (1611–1675) — один із найвидатніших полководців Франції. Командував французькими силами в нідерландській війні 1672–1678 pp.

112

…тисячі голосів минулого… — Тут і в інших епізодах роману виявився інтерес Жорж Санд до переселення душ, яке проповідував П'єр Леру, утверджуючи ідею єдності всього людства й необхідності боротьби за спільне щасливе майбутнє.

113

«Грізний сліпець» — військовий вождь повсталих гуситів Ян Жижка (бл. 1370–1424), який у молодості втратив око; улітку 1421 р. при облозі замку Рабі його було тяжко поранено й він повністю осліп. Одначе Жижка залишався на своєму бойовому посту й ні разу не зазнав поразки. Його помічники описували йому хід битви та місцевість, і сліпий полководець керував рухом армії, безпомилково визначаючи напрям її ударів.

114

…поборник чаші. — У Середньовіччі в католицькій церкві утвердилася традиція, за якою священики причащалися хлібом і вином, а миряни — тільки хлібом. Послідовники Гуса виступили з вимогою причастя під обома видами, тобто не тільки хлібом, але й вином («із чаші»). В умовах національної та релігійної боротьби питання про два види причастя набуло надзвичайної актуальності й гостроти. Чаша, яка зображувалася на знаменах повсталих гуситів, слугувала символом рівності, запереченням привілеїв духовенства. Помірковані гусити із середовища заможного бюргерства та дворянства, які називалися чашниками, або калекстинами (від лат. саlех — «чаша»), задовольнялися вимогою причащання мирян під обома видами та ліквідації світської влади духовенства.

115

Таборити — радикальні гусити, головним чином селяни та міська біднота, які не обмежувалися вимогою обрядового зрівняння і прагнули знищення феодального ладу в цілому, створення суспільства, де не буде гніту і злиднів. Центром селянсько-плебейського руху були поселення на горі Табор у Південній Чехії. Таборитські армії воювали з ворогом як у самій Чехії, так і за її межами. Єдність дій таборитів і чашників установлювалася тільки в моменти зовнішньої небезпеки, загострення класових суперечностей у ході розвитку чеської Реформації в остаточному підсумку призвело до відкритої збройної боротьби між ними. У вирішальній битві біля Липан ЗО травня 1434 р. таборити зазнали поразки, а 1452 р. Іржі Подебрад захопленням Табору завершив розгром селянсько-плебейського руху.

116

Фердинанд Другий (1578–1637) — римсько-німецький імператор, за якого почалася Тридцятилітня війна.

117

Калекстини. — Помірковані гусити із середовища заможного бюргерства та дворянства, які називалися чашниками, або калекстинами (від лат. саlех — «чаша»).

118

Сироти (орфаніти) — так називали себе після смерті Жижки його сподвижники оребіти (див. прим, до стор. 331).

119

Союзні брати (jednota bratska) — первісна назва секти «чеських братів» («моравських братів»), яка виникла в Чехії після поразки таборитів. Секта складалася переважно із селян та ремісників. «Брати» заперечували державу, станову та майнову нерівність, проповідуючи разом з тим непротивлення злу. Після поразки чехів у битві при Білій горі секту було розгромлено.

120

«Ахілії на Скіросі». — Драму Метастазів «Ахілл на Скіросі» (1736) було покладено на музику композиторами Кальдерою, Сарро, Лео, К'яріні, Кореллі та Йомеллі. Серед творів Перґолезе опери під такою назвою немає. Мова, мабуть, має йти про оперу Кальдари, згадуваної в романі далі, в розділі 89. Сюжет драми Метастазів становить розповідь про юність Ахілла.

121

Учениці-циганочки (італ.).

122

…часто прошу його покровителя Вельзевула… — Новий Заповіт ототожнює Вельзевула з сатаною, главою злих духів. Амалія називає Вельзевула покровителем Альберта, маючи на увазі симпатії героя до диявола, начебто несправедливо обмовленого християнством (див. про це в розділі 37).

123

…Фарінеллі міг… розвіювати чорну меланхолію іспанського короля… — Йдеться про Філіппа V (1683–1740). Фарінеллі (див. прим, до стор. 55) залишався також улюбленцем наступника Філіппа V — Фердинанда VI (1712–1759), був його міністром і користувався при іспанському дворі політичним впливом.

124

…подібно до того як юному Давидові вдавалося… приборкувати лють Саула. — Розповідь про зцілення Давидом царя Саула, позбавленого Божої милості й охопленого безумством, міститься в Біблії (1-ша книга Самуїла, XVI).

125

Анна Редкліф (1764–1823) — англійська письменниця, представниця так званого готичного роману, або роману жахів і таємниць.

126

Я бачила комірчину, де колись був замкнений Тассо… — Тассо Торквато (1544–1595) — найвидатніший поет пізнього італійського Відродження. Уславився епічною поемою «Визволений Єрусалим» (1575), у якій розповідається про перший хрестовий похід і його ватажка Ґотфріда Бульонського. Згідно з легендою, Торквато Тассо покохав принцесу Елеонору д'Есте, сестру феррарського герцога Альфонса II. За це герцог звелів посадити його до божевільні, де Тассо провів довгі роки, зазнаючи усіляких принижень.

127

Убальдо, Рінальдо — герої поеми Тассо «Визволений Єрусалим» (1581). Рицар Рінальдо, учасник Хрестового походу, потрапляє в тенета прекрасної чаклунки Арміди, яка допомагає сарацинам, і забуває про свій обов'язок. Витязь Убальдо, озброєний чарівним дзеркалом-щитом, знаходить Рінальдо і визволяє його з-під чарів Арміди.

128

…знаменитого глави калекстинів… — у романі Жорж Санд називає вояків Жижки то таборитами, то калекстинами, не торкаючись питання про розмежування соціальних сил, які беруть участь у Гуситському русі. В історичному нарисі «Ян Жижка» це розмежування показано нею доволі чітко.

129

Жерці Ваала — за Біблією, лицемірні фанатичні священнослужителі. Ваал (Баал) — загальносемітське божество, з культом якого вели боротьбу біблійні пророки.

130

Розрада, розрада, розрада моєї душі! (Ісп.)

131

Базельський собор — собор 1431–1447 pp., який мав на меті припинити війну з повсталою Чехією й покласти край гуситській «єресі». Перемоги таборитів змусили собор піти на компроміс із чашниками, для того щоб посилити розкол у гуситському русі.

132

Лоларди — «бідні брати», народні проповідники у середньовічній Англії, що виступали проти привілеїв церкви та соціальної нерівності.

133

Вальденси — секта, що виникла у XII ст. на півдні Франції. Названа по імені ліонського купця П'єра Вальда, який проповідував бідність і простоту життя. Основну масу вальденсів становили міські низи та селяни. Вальденси не поклонялися іконам і не визнавали таїнств: їхня вимога слухатися тільки Бога, а не людей, вела до відмови від покори світській владі.

134

Люцифер — букв, «той, що несе світло» (лат.); згідно з тлумаченням отців церкви — князь пітьми, ангел, скинутий із небес за непокору Богові.

135

Астарот (Аштарот) — фінікійська богиня родючості, материнства й любові, зображувалась у вигляді оголеної жінки з коров'ячими рогами.

136

Астарта