Лоретта Граціано Брюнінг - Керуй гормонами щастя

перебування в групі мотивують тварину терпіти внутрішні жорсткі конфлікти. Спільний ворог стає фактором, що об’єднує. Тварина готова терпіти біль від конфліктів усередині групи, оскільки очікує на те, що в ізоляції біль буде ще сильнішим.

• Відділення від групи сприймається мозком як загроза виживанню. Якщо тварина не слідує за групою, рівень окситоцину в неї падає і з’являється відчуття загрози.

• Коли тварина піклується про реалізацію своєї репродуктивної функції, вона створює соціальні зв’язки. Для цього не потрібне усвідомлене зусилля: мозок, що сформувався внаслідок природного відбору, сприймає соціальну єдність і репродуктивний успіх «у комплекті». Ви можете згадати, як люди, що ви їм довіряєте, використовують соціальні альянси для підвищення власних шансів на реалізацію репродуктивної функції. Аналогічні приклади ви можете знайти і щодо тих, кому не довіряєте. Протягом усієї людської історії секс і соціальні альянси були пов’язані найрізноманітнішими способами.

• Негативне мислення здатне стимулювати синтез окситоцину за рахунок створення відчуття, що всі ми однією мотузочкою зв’язані.

• У сучасному світі ми часто розриваємо соціальні зв’язки, що формувалися в юнацтві, коли активно відбувався процес мієлінізації нервових волокон. Ми сподіваємося швидко збудувати нові щирі стосунки, але виявляється, що зробити це нелегко. Така ситуація змушує нас шукати альтернативні джерела окситоцину, наприклад тимчасове відчуття довіри чи віртуальні спільноти. Негативне мислення допомагає зміцнити ці зв’язки.

Розділ 5. Позитивність та прагнення до домінування

Чому бути першим так приємно

У сучасному суспільстві концепція першості не вітається, а ось тварини намагаються перевершити в чомусь своїх родичів щоразу, як видається така можливість. Коли їм удається взяти гору, це приводить до викиду серотоніну. Синтез серотоніну не є показником агресії, то є приємне, спокійне відчуття, що ти ладен безпечно слідувати за своїми імпульсами. Однак приємне відчуття незабаром минає, і мозок ссавця шукає нову можливість отримати перевагу. Під дією серотоніну формується нейронний зв’язок, що допомагає тварині зрозуміти, як стимулювати більше позитивних відчуттів у майбутньому. Соціальне домінування підвищує шанси на залишення потомства, тому в процесі природного відбору мозок навчився прагнути до такого домінування.

Людина шукає способи стимулювати викид серотоніну без конфліктів. Це дуже непроста справа, і тому все, що стимулює синтез серотоніну, цінується особливо високо. Негативне мислення може стати безпечним і зручним засобом такого стимулювання. Коли людина зневажливо висловлюється про бізнесменів, порівнюючи їх із мішками з грошима, вона насолоджується ілюзорним почуттям переваги над ними. Критика «недоумків у владі» стимулює почуття соціального домінування. На короткий час це приносить задоволення, а потім серотонін метаболізується.

Ви можете стверджувати, що не прагнете до переваги над іншими. Проте коли ви бачите, що хтось ставить себе вище за інших, це вас дратує. Мозок ссавців безперервно порівнює ваше становище зі становищем інших, і якщо ви в чомусь програєте, це сприймається як загроза. При зниженні рівня серотоніну вам починає здаватися, що щось негаразд із цим світом, навіть якщо ви не прагнете опинитися серед лідерів. Ваш внутрішній ссавець сприймає відставання як загрозу для виживання. Він усіляко намагається уникнути цієї загрози, тому що в дикій природі це питання життя та смерті. Прагнення до домінування забезпечує виживання генів тварини.

Виникає запитання: хіба не можуть усі бути рівними? Рівність – то абстрактне поняття, а мозок ссавця не оперує абстракціями, концентруючись на конкретних речах. Коли він бачить банан, то хоче отримати банан. Коли він бачить більшу та сильнішу мавпу поруч із бананом, то не хоче неприємностей. Мозок ссавців постійно порівнює потенційну вигоду та можливий біль і намагається домогтися свого тими засобами, що працювали раніше.

Ви можете заявити: «Мені не потрібен банан, нехай він дістанеться тому, хто слабший». Це ставить вас у позицію домінування в ситуації, коли у вас і так достатньо бананів. Якщо у вашому оточенні вітається бажання ділитися з іншими, ви навчитеся отримувати соціальну вигоду з такої поведінки. Заява, що вас не турбують власні потреби, викликає почуття переваги.

Коли тварина наближається до родича, що є слабкішим за неї, то надсилає сигнали домінування, які зрозумілі іншим особинам цього виду. Більш слабка тварина демонструє готовність підкоритися, і ці сигнали також усім зрозумілі. Так соціальні тварини уникають конфліктів. Більш слабка особина захищає себе від агресії, демонструючи відсутність наміру конкурувати. Коли тварина, що домінує, бачить такий прояв поваги, рівень серотоніну в неї підвищується. Якщо під час демонстрації домінування тварина не отримує підтвердження у вигляді сигналів про підпорядкування, рівень серотоніну в неї падає і тварина відчуває тривогу.

Людина щосили намагається вгамувати своє прагнення домінувати, тому в неї виникає відчуття загрози, коли вона вважає, що хтось інший отримує бонуси через домінуючий статус. Ми прагнемо до справедливості, але при цьому ніхто не здатний бути об’єктивним суддею: кожен із нас сприймає реальність крізь призму власних нейрохімічних процесів. Коли людина відчуває недолік своєї соціальної значущості (або цінності), їй починає здаватися, що зі світом щось негаразд. Вона шукає способи почуватися краще, але зрозуміти, який саме засіб виявиться ефективним, не завжди просто. Іноді може спрацювати негативне мислення.

Ми всі відчуваємо соціальне домінування за рахунок нейронних зв’язків, що були збудовані в минулому. Ті події, що в період юнацтва стимулювали в людини синтез серотоніну, привели до створення нейронних «швидкісних автострад», які сформували її очікування щодо того, як домагатися позитивних емоцій у сьогоденні. Для людини стала природною поведінка, завдяки якій вона отримує можливість заслужити повагу у своєму оточенні, і вона навчилася уникати поведінки, що здатна призвести до втрати поваги. Ви можете помітити, що деякі люди прагнуть до домінуючого положення і насолоджуються ним або втрачають його і страждають від цього. Дзеркальні нейрони зберігають інформацію про те, що дає приємні емоції, а що – негативні. Людина може стверджувати, що її турбує тільки найвище благо, або впиватися своїм самознищенням. Проте її мозок потребує серотоніну, і вона продовжує прагнути його отримати, усвідомлено чи ні. Людина може отримувати короткочасне відчуття переваги щоразу, коли говорить собі: «Усі вони – купка недоумків!» Але серотонін незабаром зруйнується, і ненавидіти «недоумків» доводиться знов і знов.

У який би спосіб людина не стимулювала синтез серотоніну, мозок до всього звикає. Набутий раніше стан домінування