Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

свекруху одну в Києві. Іноді думаю чи може ця невістка виганяти з дому свою свекруху, як мій зять виганяє мене з дружиною?

Моя родичка вивезла з України золоті й срібні злитки та велику суму у валюті. Пенсіонерку разом з її матір’ю і сином, безплатно поселили у привітних польських лесбійок. Українки понад рік зображали з себе бідняків. Не могли навіть купити якихось смаколиків у невеличкому польському селі, де кожна людина на виду. А мати пенсіонерки не могла ні на хвилину вийти з кімнати зі скарбами. Така поведінка почала викликати підозри у польських селян, які нутром відчувають золото та гроші, і українські біженці змушені були швидко знайти спонсорів та переїхати у величезний холодний замок в Англії, де господарка швидко розібралася з ким має справу, незлюбила біженців і почала дозволяти українцям користуватися електроплитою для приготування їжі лише раз на тиждень, тримала низьку температуру в кімнатах, а потім, взагалі, почала виганяти мільйонерів. Добре, що уряд Великобританії надав їм безплатне соціальне житло.

Інша моя родичка вивезла з України рюкзак, повен валюти, і змушена була спати з ним та майже пів року не залишала в номері готелю, не випускаючи з рук ні на секунду. Особливо рюкзак привертав увагу, коли хтось, зокрема і я, пропонував потримати чи допомогти піднести нелегку ношу. Родичка змогла трохи розслабитися лише коли поселилася в іншому, тепер вже п’ятизірковому готелі з великим сейфом та поклала частину валюти на банківський рахунок.

Багато знайомих зятя, з якими підтримує відносини, - це колишні клієнти, які ремонтували в нього телефони. Я не дуже розумію чому такий компанійський чоловік не спілкується з однокурсниками, з якими вчився у політехнічному інституті й однокласниками. Бо вони знають який він насправді й перед ними не дуже можна хвастатися? Але найбільше такі хвастощі зятя подобаються тим, у кого зять винаймає житло. За такі розмови господарі першого будинку дякували Небесам, що послали їм такого багатого Буратіно і підняли зятю орендну плату за будинок для його сім’ї більше, ніж на третину, а господарі другого будинку – на чверть. У Канаді заборонено за рік підіймати орендну плату більше, ніж на 5 відсотків, й аби зять не полінився зайнятися пошуком оренди за нормальними цінами й відмовився від набагато завищеного винаймання житла, запропонованого його добрими приятелями, то мав би значну економію грошей.

У Києві відчувалася вроджена розвинута інтуїція зятя, а в Канаді зять втратив пильність, сприймає бажання надурити за майбутню дружбу, легко ведеться на інтриги та обман канадців, не відчуває підступності та бажання витрясти з простака якомога більше грошей. Усім українцям, які разом з нами приїздили до Канади, держава безплатно надавала проживання в готелі мінімум на 14 днів для того, щоб люди цей час витратили на пошук оренди й роботи. Багато українців місяцями жили безплатно: ніхто б виганяв на вулицю і мою вагітну доньку. Українцям допомагав Червоний хрест та благодійники, які зустрічали всіх українців в аеропорту і відправляли на безплатне проживання. Та всі ці пільги не для майбутнього канадського мільйонера і мій зять про таке й слухати не захотів. Яке безплатне проживання? Прекрасних друзів - канадців потрібно виручати! І потягнув свою сім’ю на хутір в будинок, який власники через свою жадібність і розміщення житла біля високовольтних веж не могли здати в оренду місяцями. Коли й знаходили охочих, то таких підозрілих, що сусіди боялися на них дивитися, а не те, що розмовляти з ними.

Коли розповіді зятя про його шалені київські заробітки і багату рідню почув власник підвалу, куди бригадир будівельників поселив його після приїзду до Канади, то це був один з найщасливіших днів у життя звичайного канадського патологічно жадібного мільйонера. Багатій має у власності кілька житлових будинків середньою вартістю мільйон доларів у невеликому містечку біля канадського Нью – Йорку, міста Торонто. У вільний час від няньчення дітей час їздить по вулицях і видивляється чи ніхто не викинув речей, які можна перепродати і заробити кілька доларів. Завжди усміхнений і привітний мільйонер забив усі свої гаражі знайденим на вулицях мотлохом і потихеньку продає непотріб або обставляє ним свої будинки. Власники житла часто зображають приязнь і хочуть надурити. Поки що з зятем це у них виходить. Договори винаймання житла укладають лише на рік, щоб потім підняти вартість оренди. Хитрий канадець зрозумів, що має справу з дуже наївним простаком, котрий вважає Канаду раєм, населеними ангелами. Для солідності, певне, спочатку канадець хотів назватися колишнім генералом чи депутатом, а потім вирішив відкрити таємницю, що він великий учений з ледве не секретної лабораторії, до того ж ще й професор. І вгадав. Слово «професор» справило магічне враження на зятя і його рідним знадобилося чимало часу, щоб хоч трохи розвіяти цей обман.

У душі зять вважає, що легко міг стати великим вченим, якому просто не дали себе реалізувати. І от два великі вчені стали великими друзями. Їх міцна дружба почалася з того, що кмітливий канадець і його дружина, яка теж ніде не працює й видає себе за рієлтора, запропонували виручити українця. Здати йому свій найпроблемніший будинок. Житло всупереч здоровому глузду чи за хабар розміщено впритул до лінії високовольтних передач. Звісно, ні одна нормальна людина, коли бачила високовольтні вежі ледь не на подвір’ї будинку, не погоджувалася тут жити або жила недовго, доки не змогла знайти іншу оренду. Оскільки доля послала канадцям внука і сина мільйонерів, то гостинні люди по – дружбі виставили ціну за оренду не 1800 доларів, як здавали до цього, а 2800. За хвастощі потрібно платити! Радості зятя не було меж: власник будинку – професор! Справжній учений! Керівник лабораторії! Про це знали уже жителі не лише Канади, а й знайомі зятя в Україні, Великобританії, Німеччині, Польщі. Щасливий зять перевіз до будинку біля високовольтних проводів свою вагітну дружину і її батьків. Невдовзі у зятя народився син і дідусь з бабусею місяцями гуляли з малюком біля лінії високої напруги. Клас! Привіт професору! Власник будинку дуже схожий на колишнього Президента України Віктора Януковича, який теж видавав себе за професора, але навіть це слово писав з помилками.

У будинку професора зять вередував і по черзі жив в усіх кімнатах, а коли заплутався у своїх бажаннях та опинився в найменшій, а потім захотів повернутися в попередню, то я вже змушений був втрутитися й стати на захист кімнати, в якій жила моя дружина, хоч зять і пробував кілька разів через скандали вигнати