Pyata ranku - Світ його очима, Pyata ranku

Вітаю, шановне панство!

На момент, коли я публікую цю післямову розпочався не лише перший день літа, а й Місяць Гордості!

За старим порядком, сьогодні ще мали б святкувати День захисту дітей (мені навіть трохи соромно стало публікувати 7-й розділ у такий день) та благо, кілька днів тому, згідно з указом Президента України, тепер День захисту дітей, щорічно святкуємо у Всесвітній день дитини – 20 листопада.

Однак, пам’ятаймо, що діти заслуговують на любов, повагу та безпеку щодня, а не лише у День захисту дітей.

А тепер до справи! У цій післямові я підніму кілька питань, а саме:

Що ж, не будемо тягти й перейдемо до справи!

Ідея світу, де живуть Дамі з Олегом, насправді з'явилась десь роки два-три тому з питання:

«А що як шизофреніки чи люди з прозопометаморфопсією насправді бачать істинний хід речей, а ми ні? Що як їх чудовиська в людській подобі – реальні, і лише ми не можемо побачити істину? Тоді що це за чудовиська? Що як серед нас живуть прибульці, що прикидаються людьми, натягнув людську шкіру?»

Влітку 2024 року на мене полилася хвиля натхнення, і попри роботу над іншим проєктом (котрий мені вже хотілося завершити), я все-таки вирішую паралельно почати писати «Світ його очима». Дописую і лишаю невідредагованим до кращих часів. (* ^ ω ^)

В принципі, план був, що якщо що, то точно повернуся до історії та випущу у світ, у кінці травня наступного року, для більшої атмосфери. 

Так і сталося ахахаха

Перечитав «Світ його очима» десь тиждень тому задля редагування, мене заполонили емоції. Стосунки головних героїв такі теплі й щирі, а атмосфера навколо така яскрава й насичена. Навіть з'явилась ностальгія за дитинством (мозок автоматично відфільтрував всі ті бійки з однолітками, лишаючи веселку та єдинорогів).

І на останньому розділі в голові промайнуло:

“Ох… Мене всі зненавидять…Ахахахахаха”

Але, таке життя. Нічого не зробиш.

А тепер перейдемо до суті повісті. Мені насамперед хотілось донести історію, котру кожен читач зможе інтерпретувати по своєму. Бо насправді є два очевидних варіанти:

І насправді натяки, закладені в тексті, можуть підтвердити кожен з цих варіантів. І залежно від сприйняття читача – змінюється жанр повісті. Це психологія, чи все-таки фантастика з елементом фентезі? З'являються нові питання та роздуми. Якщо це чудовиська, то звідки вони й чому їх бачить лише Олег? Якщо хлопчик хворий, то що з ним? А може він дійсно особливий і таким чином вбачає нутро людської душі? А що, теж варіант.

Другий аспект: моє бажання відобразити химерні речі, сховані за повсякденністю та розкрити персонажів з їх особливим світосприйняттям.

І останнє – чи варто чекати продовження?

В принципі сама повість завершена. «Світ його очима» – це окрема історія, котра має свій початок та свій кінець, загалом – сім розділів.

Але це не все ахахаха

Насправді я зараз працюю над новим романом. Якщо коротко, то там головний герой подорожує різними світами, позичаючи тіла жителів світу, аби виконувати завдання системи й рятувати світи від знищення (це до речі популярний жанр у Китаї). Так ось, «Світ його очима» буде третім світом, до якого навідається наш головний герой і почне там щось хімічити.

І саме у цьому романі я оберу траєкторію світу, то психологічне захворювання чи все-таки чудовиська. Детальніше розкрию світ, підводні камені, і багато-багато іншого.

Чому не зробити це зараз у «Світ його очима»? Бо я не хочу. Для мене це завершена повість, котра містить всередині все, що мені хотілося донести до читача. Вона може слугувати, як передісторія до нового роману, але лишиться незалежною й унікальною.

На цьому у мене все!

Також, за посиланням нижче я лишу профілі персонажів (ну може комусь цікаво, якими я їх бачу):

https://x.com/pyata_ranku/status/1929121807203754433

Всім дякую за увагу! До зустрічі у нових історіях! ♡ (⇀ 3 ↼)

Кінець