Олексі Чупанськой - Осіннє заціпеніння, Олексі Чупанськой

Створена на перетині жанрів магічного реалізму та химерної прози, повість «Осіннє заціпеніння (Стрічання мертвих)» відкриває цикл «Колесо року» і є своєрідним паломництвом за лаштунки звичних нам декорацій буденності. Непомітні на перший погляд провісники лиха на затканих вечірньою імлою вулицях, темні й заплутані справи тих, хто знає, що насправді криється за обтріпаною тканиною реальності, яка з кожним роком все дужче витоншується, могутні й поточені червою корупції чиновники і дивні міські божевільні, а також ритуали чорного бюрократичного чаклунства і, звісно ж, діти – вперті паростки того майбутнього, яке з усіх сил сил намагається пробитися крізь морок сьогодення, діти, завдяки яким колесо цього життя ще хоч якось продовжує обертатися на своїй перехнябленій осі. Все це лягає в основу авторського творення сучасного урбаністичного міфу «Колеса року».

Ця історія почалася розмоклим осіннім днем на початку листопада 2017-го, або ж набагато раніше, а може, й пізніше – тут важко сказати напевне, оскільки вона триває донині і повторюється кожної осені в ніч проти сьомого листопада, коли тканина реальності стає настільки ветхою, що крізь неї стає видно її оксамитово-чорний виворіт, і тоді до нас приходять гості із потойбіччя.

Варто лише в осінніх сутінках вийти на заткані туманом вулиці й придивитися пильніше, як ви побачите їх – блідого хлопчика, дівчинку із тріснутою губою і кульгавого хлопчика, які за дорученням Куратора знову і знову вирушають у своє паломництво за святим вогнем – єдиною запорукою вчасного запуску опалювального сезону. З цього починається плутаний ланцюжок дивних та моторошних подій на День стрічання мертвих, свята, коли, ті, хто вже не з нами, здіймаються на Чортовому колесі у вологу осінню височінь, щоб побачити, як ведеться живим, і ще раз на коротку мить відчути тепло життя.

Ця історія почалася розмоклим осіннім днем на початку листопада 2017-го, або ж набагато раніше, а може, й пізніше - тут важко сказати напевне, оскільки вона триває донині і повторюється кожної осені в ніч проти сьомого листопада, коли тканина реальності стає настільки ветхою, що крізь неї стає видно її оксамитово-чорний виворіт, і тоді до нас приходять гості із потойбіччя.

Варто лише в осінніх сутінках вийти на заткані туманом вулиці й придивитися пильніше, як ви побачите їх - блідого хлопчика, дівчинку із тріснутою губою і кульгавого хлопчика, які за дорученням Куратора знову і знову вирушають у своє паломництво за святим вогнем - єдиною запорукою вчасного запуску опалювального сезону. З цього починається плутаний ланцюжок дивних та моторошних подій на День стрічання мертвих, свята, коли, ті, хто вже не з нами, здіймаються на Чортовому колесі у вологу осінню височінь, щоб побачити, як ведеться живим, і ще раз на коротку мить відчути тепло життя.

Редактор: Леся Пішко

Художній редактор: Оксана Баратинська

Літературно-художнє видання

Серія «Альтернатива»

ОЛЕКСІЙ ЖУПАНСЬКИЙ

Осіннє заціпеніння

(Стрічання мертвих)

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи №2770. Серія ДК

ФОП Жупанський

Україна, 08293, Буча, вул. Тарасівська, 7а,

тел.: (096) 350-61-05;

Е-шаіІ: zhupansky-publisher@ukr.net

facebook.com/zhupansky.publisher

instagram.com/Zhupansky_publisher/

t.me/zhupanskogo

Книжки за видавничими цінами

Інтернет-магазин publisher.in.ua

© Sadan Vague, ілюстрація на 1 ст. обкладинки.

© Видавництво Жупанського, 2023.

Олексій Жупанський, текст, 2023.

Дизайн обкладинки Оксани Баратинської.

Вже осінь шкребе у шиби,

І зима стукає в ляди погребиць,

Де ми наївно ховали від неї наших дітей...

І без того виснажена реальність року ще більше витончується. Зотлілі, розхитані осінніми вітрами і підточені дощовим шашелем стіни буденності все дужче розмиваються, і крізь них вже подекуди проглядає чорний оксамит споду буття, побачивши який, випадкові перехожі інколи назавжди втрачають спокій, а інші заливаються божевільним сміхом і кидаються під вечірні трамваї, які в осінній мряці сонно теліпають у далекі спальні райони, де, кажуть, дітям усе ще сняться справжні казки, а до дорослих у снах приходять інкуби і суккуби, лишаючи на простирадлах химерні знаки. Реальність тоншає і в ці дні нагадує старі гардини, що важко колишуться на вологих протягах у шкільній актовій залі.

* * *

Колесо року зірвалося з перехнябленої вісі рівнодення і повільно покотилося у морок лісової хащі — туди, де в осінніх туманах і серед жовтого листу стоїть схоронений від людського ока закинутий парк розваг. І тоді з-під вицвілого брезенту, з-під прілого листя, і з перехнябленого вагончика дитячої залізниці вилізуть зарослі хутром працівники парку у червоних спецівках. Булькочучи і час від часу пронизливо підвиваючи, вони покотять Колесо року повз навіки завмерлу карусель із сідельцями у вигляді веселих лісових звірят, по широкій дузі оминуть колись пістряве, а тепер сіре і потьмяніле шатро кімнати жахів, на якому й досі якимось дивом збереглися афіші із зображеннями заїжджих знаменитостей позаминулої епохи, далі проберуться поміж зарослими кущами і мохом електричними автомобільчиками, кабелі яких переплелися з вузлуватими коренями дуба, що стримить просто посеред дитячої гоночної траси, а тоді вже, важко хекаючи і висолопивши від натуги довгі пурпурові язики, вони насадять Колесо року на величезну вісь, що залишилася від колеса огляду, яке зараз купою іржавої арматури валяється поруч. І один з них знову протяжно завиє, а інші двоє, погоджуючись, закивають вкритими смугастим хутром головами. А витиме він про те, що чортове колесо знову на місці, і тепер з нього можна побачити найвіддаленіші міста і села, хутори і навіть оті дивні багатоповерхівки, які невідь чому самотньо стримлять посеред безлюдних полів нашої грішної землі і вікна яких ніколи не знали електричного світла, а їхніх мешканців ніхто й ніколи не бачив. А ще він витиме про те, що наближається Стрічання мертвих, і сюди, як завжди, прийдуть гості, і багато з них захочуть побачити своїх живих близьких і знайомих, і тоді вони почнуть крутити колесо, і мертві повсідаються в кабінки, здіймуться на саму гору і побачать живих — і так відбудеться Свято!

* * *

Реальність виснажується, і працівники соцзабезів та жеків відчувають це, як ніхто. Соцзабезівці стають знервованими та неуважними, адже напередодні Свята мертвих до них завжди вишиковується незвична черга із тихих мовчазних людей, які, на відміну від інших відвідувачів, не сваряться і не звіряються одне одному про свої болячки, а лише переминаються у коридорі з ноги на ногу і всі як один проводять поглядами глибоко запалих очей якогось соцзабезівця, що виходить у туалет чи на перекур. Соцзабезівці знають, звідкіля прийшли ті, що в черзі, і тому ще більше нервують, але нічого не можуть вдіяти. Це така черга, на яку не поскаржишся у жоден відповідний орган і яку звідси не виведе жодна силова структура — навіть могутня Санепідемстанція тут безсила. Отож їм доводиться лише терпіти і намагатися не зустрічатися поглядом із десятками чорних провалених очниць.

А начальники жеків, ті, що з хитріших і досвідченіших, вже наперед знають, до чого все йде. І як тільки жовтень добігає кінця, а на сторінках календарів у їхніх кабінетах все чіткіше починає проступати безлисте листопадове гілляччя, що нагадує покручені артритом жадібні руки, вони дають останні розпорядження секретарям, диспетчерам і вахтерам, відключають усі три телефони і запирають на три оберти замки важких, оббитих спеціальним замоленим у церкві дерматином дверей.

Але найдосвідченіші начальники жеків не зупиняються і на тому — знають, що в ці дні, коли тканина комунальної реальності як ніколи ветха, до них на прийом можуть припертися такі, що їх не стримають ні вахтери, ні секретарі із заступниками, ні навіть церковний дерматин на дверях. Вони все одно опиняться у кабінеті, сядуть на стілець для відвідувачів і довго мовчки сидітимуть, ширячи довкола неприємний запах сирої землі і прілого листя, а тоді почнуть скаржитися. І далеко не кожен начальник жеку зможе витримати ці скарги, оскільки породжені вони мертвими серцями численних жертв бездіяльності та черствості хамовитих жеківських працівників. Тож досвідчені начальники з багаторічним