Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дорогою до Хемптона міркую, що чорний може бути дуже виграшним. Інші дівчата однозначно будуть сяяти всіма кольорами веселки. Від них буде миготіти в очах. Так… Але чи хочу я так однозначно привертати до себе увагу? Та й, ніде правди діти – мене втомили чорні, сірі й коричневі кольори, які я ношу вже два роки. Дарма, я ж йду якраз тому, що хотіла розважитись, відволіктись від тоскного щодення. З від'їздом Міргана вся сірість cвіту чомусь навалилася на мене з подвоєною силою.
Вирішено, не буду чорною вороною, буду діяти по обставинам.
Обставини виявляються несприятливими. Юні панночки, здається, скупили в крамницях все, що мало хоч якийсь колір. Похмуро оглядаємо з Ліс рештки, які вигорнула на стіл власниця. Раптом Ліс скрикує, і вивуджує з глибин відріз огидно-рожевого кольору. Не дивно, що на нього ніхто не спокусився. Але її це не бентежить. Ліс хапає майже прозору тканину тьм'яно-зеленого відтінку і прикладає до своєї здобичі. Очі господині за прилавком розширюються і вона швидко відкопує обидва відрізи. Мене безцеремонно у чотири руки штовхають до вікна, обгортають спочатку рожевим, а зверху зеленим. Навіть не намагаюся опиратись двом збудженим фуріям.
- Неймовірно! – вигукує господиня. – Дівчинко, богиня поцілувала твої очі!
Мене розвертають до дзеркала і я бачу, що недарма. Рожевий приглушено ледь пробивається крізь прозорі шари мерехтливої верхньої тканини. Десь так я собі уявляла вбрання фей. Далі вже справа техніки. Потрібна кількість відміряна і запакована разом з нитками, оберемком стрічок і сріблястим мереживом.
- Ліс, адже ти часто ходила в госпіталь разом зі мною, - нагадусь раптом. – Згідно правил, ти теж можеш піти!
- Я-а-а? – вражено тягне Ліс.
- Так! Всі, хто допомагали пораненим, незалежно від походження і стану. Вибирай і собі. – киваю на прилавок.
Прийшовши до тями, дівчина швидко вибирає два відтінки зеленого.
Сидячи в кареті, вона зойкає:
- Скільки грошей витратили! А плаття все одно не встигну пошити - мало часу.
- Чому ж не встигнеш! Будемо шити в чотири руки – впораємось.
- В чотири? І ви-и?!
- І я. Коли тобі ще така нагода випаде. – всміхаюсь. – Для тебе цей бал важливіший, ніж для мене.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго», після закриття браузера.
