Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 9

АВА

Минуло два тижні часу від поїздки у Лейвуд. Життя ніби повернулось у свою колію, але відмінності все ж таки є. Відношення лікаря Хольстейна не змінилося, та кличе мене він все рідше. Не те щоб мене це дуже засмучувало – їхати до міста в цю пору невелике задоволення. І немає потреби– тепер в госпіталі стає все більше молодих леді, що прийшли доглядати за хворими з милосердя. Погода погана, а поранені майже видужали і направду допомоги не потребують – тим більше бажаючих їм цю допомогу надати.

- Це вже якийсь салон, а не госпіталь, - бурчить лікар Хольстейн, чуючи веселий сміх з палат. Але подітися йому нікуди – пацієнти ще не готові до далекої дороги.

- Ну, це все ж таки краще, ніж страждання і стогони, - втішаю я. – Ви добре виконали свою роботу.

- До речі, про це. Ви знаєте, що придумали наші леді-благодійниці? В нас буде осінній бал. Мені буквально викрутили руки, щоб влаштувати його в госпіталі. Мовляв, загальні палати вже вільні , ліжка можна прибрати.

Звичайно, викрутили. Госпіталь існує на благодійні пожертви міста і тих самих «наших леді». А тепер дочки цих леді хочуть розважитися, то як їм заборонити?

- Я якраз хотіла повідомити, що вже не бачу потреби приїздити сюди так часто. Все-таки син потребує моєї уваги, та й у маєтку справи…

Лікар Хольстейн зупиняється і дивиться на мене поверх окулярів.

- Що ж, я розумію. Справ у госпіталі зараз і справді небагато. Але сподіваюсь, що це не завадить вам відвідати цей захід?

- Який? Бал? – я хитаю головою. Тільки косих поглядів і їдких зауважень мені бракувало.

- Саме так. Я тут господар і бажаю вас бачити на святі. Ви працювали тут в кілька разів більше, ніж будь-яка з цих вертихвісток. І заслуговуєте на те, щоб розважитись.

- Я в траурі, лікарю.

- Як і багато хто з цих щебетух. До того ж, вже минуло два роки. Тож, думаю, навіть чорний колір не є для вас обов'язковим. Врахуйте, я сам планую бути вашим кавалером, принаймі на початку – а ви не можете мені відмовити – субординація! –поважно заявляє лікар Хольстейн.

 

Він, звичайно, бажає мені добра. Я нічого не казала, але, мабуть, це зробила леді Агата – вже всім відомо, хто є батьком мого сина. Тепер на мене дивляться водночас зі зневагою і з заздрістю – адже Мірган не просто визнав батьківство, але й дав сину володіння. Тим самим взявши мене під свого роду захист. Не думаю, що коханки чи утриманки мають право відвідувати такі заходи, як бал, разом з пристойними леді. І думаю, що почую багато шипіння. Але мені раптом дуже хочеться цього. Хочеться танців, веселощів. Відчути себе юною.

Остаточно переконує мене підслухана розмова дівчат-медсестер. Виявляється, Хольстейн виставив благодійницям свої умови. На балу буде присутній весь медперсонал, незалежно від звання і роду. Всі, хто пліч-о-пліч виходжували поранених і ніяк інакше. Ми святкуємо одужання воїнів та перемогу над Мозгулом. Адже і серед пацієнтів далеко не всі є благородними, навіть навпаки. І мер міста підтримав його і навіть виділив кошти. Тож, думаю, я не буду такою вже чорною плямою серед цього товариства.

 

- Вам терміново потрібно нове плаття! – збуджено заявляє Грейс.

Ми стоїмо в моїй гардеробній серед купи витягнутих суконь. Занадто світлі і яскраві я одразу відкинула, як невідповідні. Інші недостатньо урочисті. І наразі підходять лише дві – темно-синя і насичено- червона.

- Червону точно ні. Одразу приходить в голову «блудниця на звірі багряному», - кажу. Грейс пирхає.

- Синя вам дуже личить. Але занадто темна.

- Не страшно, я в жалобі. – повторюю.

- Нічого подібного! Я й не прошу вас одягатися, як райська пташка. – суперечить Грейс. – Але відповідної сукні у вас немає. Отже, потрібно пошити. За півтора тижні чудово встигнемо. Кейт і Ліс, і ми двоє – зробимо з вас принцесу. До того ж у місті всі знають про заступництво лорда Варана. Якщо на вас не буде нової сукні, ніхто не повірить.

Ця наївна спроба маніпулювання смішить, але водночас її слова мають деякий сенс. Сукня – дійсно доказ .

- Ну добре. Отже, я візьму завтра з собою Ліс і поїдемо вибирати тканину.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍