Ана-Марія Еріш - Серце вовка, Ана-Марія Еріш

Каталіна ще мала сьогодні тренування, а тому дуже швидко поспішила піти. А я вже уявляю, як в неї проходять тренування з Адамом. Він розповідав, що в ній є дуже великий потенціал, і рано чи пізно вона зможе стати однією з найкращих студентів нашого факультету.

Думаю, саме за це він і переживав, адже для Адама його статус був дуже важливим. А ще мені здавалося, що він боїться її сили. Маю зізнатися чесно, вона і в мені викликала певний страх. Коли Каталіна злилася, то її магія була занадто сильною. Мені до такого свою силу навіть не розвинути.

Аж тут від думок мене відірвав стук у двері. Відчинивши їх, я побачила Томаса. Він стояв у своїй звичній лінивій манері, притулившись до стіни. Ця посмішка просто заворожувала мене.

- Дозволиш увійти? - спитав він.

- А хіба в мене є вибір?

Як тільки хлопець опинився у середині, то одразу ж почав мене цілувати. Я дуже була рада, що в нас є ці стосунки, адже мені ще ні з ким не було так спокійно і добре. І я сподіваюся, що в нас все буде добре й надалі. Однак те, що ми обидва маємо силу дракона призводить до додаткових небезпек. Тому ми і цінуємо кожен момент, проведений разом...