Автор невідомий - Українські традиції

История. Т. 1. С. 204.(обратно) 249

Мышецкий С. История. С. 16.

(обратно) 250

Манштейн X. Записки. Т. 1. С. 29.

(обратно) 251

Скальковский А. История. Т. 1. С. 78.

(обратно) 252

Звичайно, це слід розуміти лише як погрозу для усунення з Січі жінок, адже за порушення козацької заповіді винних страчували.

(обратно) 253

Манштейн X. Записки. Т. 1. С. ЗО.

(обратно) 254

Киевская Старина. 1887, октябрь. Т. 19. С. 383—384.

(обратно) 255

Мышецкий С. История. С. 53.

(обратно) 256

Записки одесского общества. Т. 7. С. 185, прим. 67.

(обратно) 257

Підрахунок хибний. На день зі 150 чол. виходило по 84 копійки.

(обратно) 258

Мишецкий С. История. С. 52; Грабянка соломахою зве кисле житнє тісто, рідко зварене на воді (Летопись. С. 19); Боплан називає соломахою розчинене на воді тісто, змішане з просом, кислувате на смак (Описание Украйны. С. 63).

(обратно) 259

Татари називали щербою просо з олією й кислим молоком (Записки одесского общества. Т. 11. С. 486).

(обратно) 260

Зуев В. О бывших промислах. С. 5.

(обратно) 261

Устное повествование Н. Коржа. С. 31, 37.

(обратно) 262

Записки одесского общества. Т. 6. С. 645.

(обратно) 263

Устное повествование Н. Коржа. С. 38. Зуєв пояснює «стябло» так: запорізькі рибалки, відібравши кращу рибу після рибалки, відразу варили її багато; витягнута й складена «на образ клеток», вона була квадратною купою заввишки по коліно: «сие называлось у них варить рыбу на стябло и составляло обыкновеннейшее для рыбной артели варево» (О бывших промыслах. С. 5).

(обратно) 264

Мышецкий С. История. С. 52, 53. Але М. Корж каже, що хліб пекли в окремих відділеннях великих печей, збудованих окремо від куренів; отже, можна припускати, що хліб вживали й січові козаки (Устное повествование Н. Коржа. С. 37).

(обратно) 265

Мышецкий С. История о козаках. С. 53; Травянка Г. Летопись. С. 19; Устное повествование Н. Коржа. С. 36—38.

(обратно) 266

Эварницкий Д. Запорожье. Т. 2. С. 14, 15.

(обратно) 267

Величко С. Летопись. Т. 2. С. 360.

(обратно)