Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

А вас назвав друзями я, бо я вам об'явив усе те, що почув від мого Батька.

16 Не ви мене обрали, а я обрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб дав вам Батько, чого тільки попросите в ім'я моє.

17 Це я вам заповідаю, щоб любили один одного ви!

18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що мене він зненавидів перше, як вас.

19 Коли б ви від світу були, то своє світ любив би. А що ви не від світу, а я вас від світу обрав, тому світ вас ненавидить.

20 Пригадайте те слово, яке я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як мене переслідували, то й вас переслідувати будуть. Як слово моє зберігали, берегтимуть і ваше.

21 Але все це робитимуть вам за ім'я моє, бо не знають того, хто послав мене.

22 Коли б я не прийшов і їм не сказав, то не мали б гріха, а тепер виправдання не мають вони за свій гріх.

23 Хто мене ненавидить, той і мого Батька ненавидить.

24 Коли б я серед них не зробив був того, що не робив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи мене і мого Батька.

25 Та щоб справдилося слово, що в їхньому законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!

26 А коли прибуде вам допомога, що її від Батька я пошлю вам, дух правди, що походить від Батька, він засвідчить про мене.

27 Та свідчіть і ви, бо ви від початку зі мною.

Вiд Iвана 16

1 Оце я сказав вам, щоб ви не спокусилися.

2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби служить він Богові!

3 А це вам зроблять, бо вони не пізнали ні Батька, ні мене.

4 Але я це сказав вам, щоб згадали про те, про що промовляв був я вам, як настане година. Цього вам не казав я спочатку, бо з вами я був.

5 Тепер же до того я йду, хто послав мене, і ніхто з вас мене не питає: Куди йдеш?

6 Та від того, що це я сказав вам, серце ваше наповнилося смутком.

7 Та я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов я, бо як я не піду, втішник не прийде до вас. А коли я піду, то пошлю вам його.

8 А як прийде, він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:

9 найперше про гріх, бо не вірять у мене,

10 потім про правду, бо я до Батька свого йду, і мене не побачите вже.

11 А про суд, тому що засуджений князь цього світу.

12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете все зрозуміти.

13 А коли прийде він, той дух правди, він вас проведе до всієї правди, бо не буде казати сам від себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, повідомить вам.

14 Він прославить мене, бо повідомить вам те, що від мене прийняв.

15 Все, що має Батько, то моє. Через те я й сказав, що він прийме від мене та й вам повідомить.

16 Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька.

17 А деякі з учнів його казали один до одного: Що означає те, що сказав він нам: Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька?...

18 Гомоніли також: Що означає, коли каже: Незабаром? Про що каже, не знаємо...

19 Ісус же знав, що хочуть запитати його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав я: Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знов незабаром?

20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться на радість!

21 Журиться жінка, що народжує, бо настала година її. Як дитину ж народить вона, то вже не пам'ятає терпіння через радощі, що людина народилася на світ...

22 Так сумуєте й ви тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої у вас не відніме!

23 Не будете запитувати ви мене ні про що того дня. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Батька в моє ім'я, він дасть вам.

24 Не просили ви досі нічого в ім'я моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.

25 Оце все я приповістями до вас промовляв. Настає година, коли приповістями я вже не буду до вас промовляти, і відверто розкажу про Батька вам.

26 Того дня ви проситимете в моє ім'я, і я вам не кажу, що вблагаю Батька я за вас,

27 бо Батько любить сам вас за те, що ви полюбили мене та й пвірили, що я вийшов від Бога.

28 Від Батька вийшов я, і на світ я прийшов. І знов покидаю я світ та й іду до Батька.

29 Його учні сказали: Ось тепер ти промовляєш відкрито, без приповістей.

30 Тепер бачимо ми, що ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб тебе хто питав. Тому віримо, що ти вийшов від Бога!

31 Ісус їм відповів: Тепер вірите?

32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитеся кожен до помешкання свого, а мене ви самого покинете... Та не сам я, бо зі мною Батько!

33 Це я вам розповів, щоб мали ви мир у мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

Вiд Iвана 17

1 По цій промові Ісус очі свої звів до неба й сказав: Прийшла, Батьку, година, прослав Сина свого, щоб і Син твій прославив тебе,

2 бо ти дав йому владу над тілом усяким, щоб він дав життя вічне всім їм, кого дав ти йому.

3 Життя ж вічне в тому, щоб збагнути тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав ти його.

4 Я прославив тебе на землі, довершив я ту справу, що ти доручив мені.

5 І тепер прослав, Батьку, мене сам у себе тією славою, яку в тебе я мав, поки світ не постав.

6 Я ім'я твоє виявив людям, що мені ти від світу їх дав. Твоїми були вони, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово.

7 Тепер знають вони, що все те, що ти мені дав, від тебе походить,

8 бо слова, що дав ти мені, я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що я вийшов від тебе, і повірили, що послав ти мене.

9 Я благаю за них. Не за світ я благаю, а за тих, кого дав ти мені, твої бо вони!

10 Усе бо моє то твоє, а твоє то моє, і прославився я в них.

11 І не на світі вже я, а вони ще на світі, а я йду до тебе. Святий Батьку, заховай в ім'я своє їх, кого дав ти мені, щоб як ми, єдине були!

12 Коли з ними на світі я був, я беріг їх в ім'я твоє, тих, що дав ти мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, окрім призначеного на загибель, щоб збулося Писання.

13 Тепер же до тебе я йду, але кажу це, доки я ще в світі, щоб мали вони в собі радість мою досконалу.

14 Я їм дав твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу.

15 Не благаю, щоб ти їх зі світу забрав, але щоб зберіг їх від Злого.

16 Не від світу вони, як і я не від світу.

17 Освяти їх правдою! Твоє слово, то правда.

18 Як на світ ти послав мене, так і я на світ послав їх.

19 А за них я посвячую в жертву самого себе, щоб освячені правдою стали й вони.

20 Та не тільки за них я благаю, а й за тих, що заради їхнього слова повірять у мене,

21 щоб були всі одно. Як ти, Батьку, в мені, а я в тобі, щоб одно були в нас і вони, щоб повірив світ, що мене ти послав.

22 А ту славу, що дав ти мені, я їм передав, щоб єдине були, як єдине і ми.

23 Я у них, а ти в мені, щоб були досконалі в одно, і щоб взнав світ, що послав мене ти, і що їх полюбив ти, як мене полюбив.

24 Прагну я, Батьку, щоб і ті, кого дав ти мені, там зі мною були, де знаходжуся я, щоб бачили славу мою, яку дав ти мені, бо ти полюбив мене перше закладин світу.

25 Батьку Праведний! Хоча не знав тебе світ, та знаю тебе я. І знають вони, що послав мене ти.

26 Я ж ім'я твоє їм виявив й виявлятиму, щоб любов, якою ти нею мене полюбив, була в них, і щоб я був у єдності з ними!...

Вiд Iвана 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов з учнями своїми на той бік річки Кедрон і ввійшов у сад він та учні його.

2 А Юда, що видав його, знав те місце, бо там часто збиралися Ісус та його учні.

3 Отож Юда, взявши загін озброєних воїнів та жандармів від старших священиків і фарисеїв з ліхтарями та смолоскипами, прийшов туди.

4 А Ісус, усе знючи, що з ним статися має, виходить та й запитує в них: Кого ви шукаєте?

5 Йому відповіли: Назарянина Ісуса. Він сказав до них: Це я... А стояв з ними і Юда, що видав його.

6 І як тільки сказав їм: Це я, вони подалися назад, та й на землю попадали...

7 І Він знову запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відповіли: Назарянина Ісуса.

8 Ісус сказав: Я сказав вам, що це я... Отож, як мене ви шукаєте, то відпустіть оцих,

9 щоб збулося те слово, що він був сказав: Я не втратив нікого з тих, кого дав ти мені.

10 Тоді Симон Петро, меча маючи, його вихопив, і рубонув Малаха, слугу одного із старших священників, і відтяв праве вухо йому.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би я пити ту чашу, що Батько дав мені?

12 Воїни, тисяцький і жандарми юдейські схопили Ісуса і зв'язали,

13 і повели його перше до Анни, бо тестем доводився Каяфі, що першосвящеником був того року.

14 Це ж був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще померти людині одній за народ.

15 А Симон Петро та ще один учень ішли за Ісусом слідом. Цей учень був знайомий з першосвящеником і ввійшов у його подвір'я разом з Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень і домовився з придверною служницею, щоб впустили Петра.

17 І запитала Петра служниця: Ти хіба не з учнів цього чоловіка? Той відповів: Ні!

18 А як був холод, то раби й варта, розклавши вогонь, стояли грілися. І Петро стояв з ними та грівся.

19 А першосвященик запитав Ісуса про учнів його і про науку його.

20 Ісус йому відповів: Я відкрито до народу промовляв і повсякчас навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого я не казав.

21 Чого ти запитуєш мене? Запитай тих, що слухали мене. Бо знають вони, що я промовляв.

22 А як він це сказав, то один з варти вдарив Ісуса в щоку і сказав: То так відповідаєш першосвященикові?

23 Ісус йому відповів: Якщо лихе я сказав, покажи, що то лихе, коли ж добре, за що мене б'єш?

24 І відіслав його Анна зв'язаним першосвященикові Каяфі.

25 А Симон Петро стояв, гріючись. І запитали його: Чи й ти не з учнів його? І він відповів: Ні!

26 І запитав один з рабів першосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з ним?

27 І знову відрікся Петро, і тієї ж миті заспівав півень...

28 А Ісуса привели від Каяфи до преторію. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, бо не могли б тоді їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і запитав: Яка скарга у вас на цього чоловіка?

30 Вони відповіли йому: Коли б цей злочинцем не був, ми б його тобі не видавали.

31 А Пилат їм сказав: Візьміть його, та й за вашим законом судіть.