Ліра Куміра - Мама для дракончика, Ліра Куміра

Розділ 10. Багатодітна мати

До ранку мене не турбували, а варто було червоному сонцю освітити небосхил, як почалося якесь паломництво в мою кімнату.

Спочатку до мене з'явилися дві служниці, які принесли купу суконь, пропонуючи на вибір вбрання. А щойно мене привели до ладу, у двері протиснулася зовсім ще юна дівчина, тихо сповістивши мене про те, що мою скромну персону бажає бачити сама імператриця. Час від часу не легше!

Подивившись на себе в дзеркало, я поспішила за юною камеристкою, яка відвела мене до покоїв Її Імператорської Величності.

- Проходь, - почувся м'який жіночий голос, і я поспішила опинитися перед очима імператриці:

- Доброго ранку, Ва... - договорити мені не дали одним рухом руки, після якого я відразу ж замовкла.

- Залиш умовності, Ліно. Я Кармелія, можна просто Кара. Титулами будемо хизуватися на балах і офіційних прийомах, - я підняла очі на красиву блондинку, яка дивилася на мене трохи зверхньо. Жінка оцінювала мене, та не просто як якийсь експонат, а саме як можливу суперницю. - Підійди ближче.

- "Зуби вона мої вирішила роздивитися чи що?", - промайнула в голові думка, але я слухняно зробила кілька кроків уперед.

Сканували мене добрих хвилин п'ять, після чого жінка все ж залишилася задоволена. Схоже, я не настільки чудова, щоб привернути увагу імператора, що мене, власне, дуже тішило.

- То це правда, що тобі вдалося привести в наш світ драконеня? - Запитання було несподіваним, і я навіть не знала що на нього відповісти.

- Я не знаю. Він просто вибрав мене своєю мамою і за словами Кіріана визнав. Я навіть толком не розумію, що це означає. А потім ми перемістилися порталом на Діанію, - сумбурна вийшла відповідь, але я справді розгубилася.

- Запам'ятай, люба, "просто так" нічого в цьому світі не трапляється, - і тут я була з нею цілком згодна.

- Його Імператорська Величність прийшов, - сповістила нас камеристка леді Кармелії, а я обернулася, дивлячись, як глава держави буквально вбігав в кімнату своєї дружини. От дідько, це може привести імператрицю до помилкових висновків, що не є добре для мене.

- Моя люба, - правитель за кілька кроків подолав відстань, що розділяла їхню з дружиною, і поцілував її руку. - До мене дійшли чутки, що ти влаштувала перевірку для нашої гості, - що б це не означало, але обличчя Кари стало похмурим, а сама жінка трохи відступила від мене назад.

- Дурниці, Лір, ми всього лише розмовляли. Я тут думаю, яку б роботу запропонувати Ліні, адже це так нудно просто сидіти на місці, - імператриця обійшла мене по колу, немов би вперше розглядаючи. - Якщо з дівчиною попрацювати, то вона могла б стати прикрасою для мого квітника, - не хочу я на клумбу, і взагалі, я вже краще сама спробую пошукати собі захоплення, ніж довірю вибір цій трохи дивній жінці.

Просто так дружинами правителів не стають, до цього йдуть роками, планомірно знищуючи суперниць одну за одною. Вже я-то багато прикладів зустрічала в історичній літературі.

- Ну, про це ви можете і потім домовитися, а зараз Ліна потрібна нам для одного дуже важливого експерименту, - і зовсім я не видихала полегшено, узагалі-то експеримент - це може бути небезпечно, і я тепер планую десять разів подумати, перш ніж на щось погоджуватися.

- До побачення, - попрощалася з імператрицею, і ледь не підстрибом вирушила слідом за чоловіком.

От начебто поводилася його дружина цілком миролюбно, але якось важкувато перебувати в товаристві цієї жінки. Всю дорогу ми рухалися мовчки, але мене так і підмивало запитати у правителя, і я все ж не витримала:

- А ви з Кармелією істинна пара? - Я багато читала про драконів і їхні пари, і мені було цікаво, чи так це? Адже, судячи з підслуханої вчора розмови, щось таке і бачив Кіріан, отже, він цілком міг допомогти своєму другові відшукати кохання.

- Ні, - отримала я коротку відповідь. От ви коли-небудь почувалися дурепою, поставивши, здавалося б, доречне в цій ситуації запитання? Вітаю, колего, ми обоє дурні. - Це був політично вигідний шлюб, - ще краще, я думала, хоча б симпатія є між цією парою, але від подальших розпитувань краще відмовитися.

Після не дуже вдалої розмови я вирішила більше не проводити досліди, намагаючись дізнатися щось цікаве про драконів, а згодом просто відшукати те, що мене цікавить, у книжках, впевнена, що на цю тематику є просто сила-силенна літератури, тож усе залежить від моєї здатності до навчання.

- Вибачте, - все ж таки не змогла я підтримувати тишу так довго. - Я б хотіла запитати вас з приводу навчання читання і письма, це ж можливо буде? - Мені вже якось говорили, і я вирішила нагадати імператору, що я нібито неписьменна в їхньому світі.

- Так-так, звісно. Кір допоможе вам відшукати гарного вчителя, вам тільки доведеться докласти максимум зусиль, щоб впоратися з цим нелегким завданням, - чоловік м'яко посміхнувся, відчиняючи переді мною двері та пропускаючи вперед. - Огляньтеся поки що тут, а я піду по свого батька, він знову не відповідає на внутрішній поклик, мабуть, надто захопився роботою, із Маром таке часто буває, - я ствердно кивнула, залишаючись сама у невеличкій кімнатці, з меблів у якій були лише вішалка та самотній стілець.

Але всю мою увагу привертали не вони, а непримітні сірі двері, розташовані прямо навпроти того місця, де я застигла.

Мені їх відкрити, чи не варто? Може, краще дочекатися повернення чоловіків?

Цікавість в мені боролася із застереженнями розуму, але в останнього було вкрай мало доводів на свою користь. Все ж, коли імператор сказав "оглядайся", він же не мав на увазі цю кімнатку два на два? Та й навряд чи б чоловік привів мене в небезпечне місце і залишив одну...

Вирішено! Погляну лише одним оком. А якщо там виявиться скарбниця, наприклад, то я одразу ж залишу приміщення, зробивши вигляд, що й не намагалася прорватися на незвідану територію.

Коротко видихнула, поклавши долоню на невелику ручку, і потягнула на себе двері. Та так і застигла статуєю, здивовано дивлячись на своєрідні ясла-сад. Посеред кімнати була цілковита порожнеча, зате по колу я помітила кілька десятків "ліжечок", на яких розташувалися справжнісінькі кругляки, але, навчена досвідом відвідування Драконячих Печер в Іспанії, я вже знала, що це яйця цих гігантських ящерів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍