Віктор Суворов - Спецназ
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якщо читач має доступ до досьє на таємних агентів спецназу, він буде розчарований і, ймовірно, шокований, оскільки агенти спецназу мало схожі на витончених, міцних, молодих і симпатичних героїв шпигунських фільмів. Радянська військова розвідка шукає абсолютно протилежний тип людей у кандидати на вербування. Портрет ідеального агента спецназу виглядає приблизно таким чином: чоловік між п'ятдесятьма п'ятьма і шістдесятьма п'ятьма роками, який ніколи не служив в армії, ніколи не мав доступу до таємних документів, не користується зброєю і не має її, нічого не знає про рукопашний бій, не володіє ніяким таємним обладнанням і не підтримує комуністів, не читає газет, ніколи не був у Радянському Союзі і ніколи не зустрічався з радянськими громадянами, веде самотнє, замкнуте життя вдалині від інших людей, за професією лісник, рибалка, доглядач маяка, охоронець або залізничник. У багатьох випадках такі агенти є фізичними інвалідами. Спецназ також вишукує жінок з приблизно тими ж характеристиками.
Якщо у спецназу є така людина в його мережі, то це означає: а. Що він напевно не знаходиться під наглядом відділення місцевої поліції або таємних служб; б. Що в разі дізнання він буде останньою людиною, якого запідозрять; в. Що там немає нічого, що може викликати які-небудь підозри, що, в свою чергу, означає, що в мирний час цей агент практично повністю гарантований від небезпеки провалу або арешту; г. Що в разі війни він перебуватиме на тому ж місці, оскільки його не заберуть в армію чи народне ополчення при військовій мобілізації.
Все це надає агентурній мережі спецназу колосальну стабільність і життєздатність. Є, звичайно, винятки з кожного правила, а у випадках, пов'язаних з розвідкою - багато винятків. Ви можете зустріти безліч різних типів людей серед агентів спецназу, але спецназ все ж намагається вербувати людей саме такого типу. Але яка ж користь від них цієї організації?
Відповідь полягає в тому, що вони дуже корисні. Справа в тому, що акти тероризму виконуються головним чином професійними спортсменами спецназу, які відмінно натреновані для виконання найбільш важких завдань. Але професіонали спецназу, потрапляючи в іноземну державу, мають величезну кількість ворогів: вертольоти і поліцейські собаки, перевірка документів на дорогах, патрулі, навіть діти, які грають на вулиці, які пам'ятають багато і багато розуміють. Спецназівські командос потребують укриття, де вони можуть відпочити кілька днів у відносному спокої, де вони можуть залишати своє важке обладнання і готувати собі їжу.
Тому головне завдання агентів спецназу - підготувати безпечний притулок на майбутнє, задовго до того, як командос з'являться в країні. Ось кілька прикладів притулків, підготовлених агентами спецназу. На гроші ГРУ пенсіонер, що є в дійсності агентом спецназу, купує будинок на околиці містечка поруч з лісом. У будинку він будує, абсолютно легально, протиатомний притулок з електричним світлом, каналізацією, водопроводом і запасом їжі. Потім він купує машину напіввійськового або військового зразка, наприклад, Лендровер, яку постійно тримає в гаражі при будинку з добрим запасом бензину. Після цього агентурна мережа створена. Він тихо живе, доглядаючи за домом і машиною, до того ж отримуючи плату за свою службу. Він знає, що в будь-який момент до нього в будинок можуть прийти «гості». Але це його не лякає. У разі арешту він може сказати, що загін командос захопив його в якості заручника і використовував його будинок, притулок і машину.
Або господар машинного звалища купує старий іржавий залізничний контейнер і ставить його серед сотень уламків машин і декількох мотоциклів. Для зручності небагатьох відвідувачів смітника, які приходять у пошуках запчастин, господар відкриває магазинчик для продажу Кока-Коли, хотдогів, кави і сандвічів. Він завжди тримає запас мінеральної води в пляшках, консервованої риби, м'яса та овочів. Магазинчик також має значний запас медикаментів.
Або, скажімо, власник невеликої фірми купує велику, хоча і стару яхту. Він каже друзям, що мріє зробити тривалу подорож під вітрилом, ось чому яхта практично завжди знаходиться за кордоном. Але в нього немає часу здійснити подорож, більш того, яхта потребує ремонту, що вимагає багато часу і грошей. Тому на даних момент стара яхта лежить у пустельній бухті серед дюжин інших покинутих яхт з облупленою фарбою.
Таких місць для притулку створено величезну кількість. Місця, які можуть бути використані як укриття, включають печери, занедбані (або в деяких випадках справні) шахти, покинуті промислові підприємства, міську каналізацію, кладовища (особливо якщо на них є родинні склепи), старі судна, залізничні фургони та вагони тощо . Будь-яке місце може бути пристосоване для укриття терористів спецназу. Але це місце має бути дуже добре вивчене й підготовлене на майбутнє. Саме для цього і вербуються агенти.
Але це не єдине їхнє завдання. Після прибуття «гостей» агент може виконувати безліч їх завдань: спостерігати за діями поліції, охороняти укриття і піднімати тривогу в потрібний час, діяти в якості гіда, збирати додаткову інформацію про цікаві об'єкти і людей. Крім того, деякі агенти можуть вербуватися спеціально для виконання актів терору, в цих випадках він може діяти незалежно під наглядом людини з ГРУ, в групі з такими ж, як і він, агентами або у співпраці з професіоналами спецназу, які прибули з Радянського Союзу.
Завербований агент спецназу, що забезпечує підтримку діям бойових груп тими способами, які я описав, купівлею будинку та / або транспорту, відчуває себе в цілковитій безпеці. Місцева поліція може зіткнутися зі значними труднощами, намагаючись розшукати його. Навіть якщо його виявлять і заарештують, практично неможливо довести його вину. Але, ось чого агент не знає, так це те, що небезпека загрожує йому з боку самого спецназу. Офіцери ГРУ, незадоволені комуністичним режимом, можуть у знак протесту або з інших причин втекти на Захід. Коли вони це роблять, то вільно можуть видати агентів, включаючи агентів спецназу. Відповідно, після виконання актів терору спецназівський диверсант знищить усі сліди своєї роботи і всіх свідків, включаючи того агента, який до цього охороняв або допомагав групі. Людина, завербована в якості агента для підтримки групи диверсантів, дуже рідко розуміє, що буде з нею потім.
Але, якщо відносно легко завербувати людину для роботи в якості «законсервованого» агента, то як іде справа щодо вербування чужоземця для дій як справжнього терориста,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спецназ», після закриття браузера.