Кала Тор - Сповідь крізь епохи, Кала Тор

Правда палала в мені ще гарячіше, ніж усі ті почуття, які я колись намагалася собі вигадати.
Але що робити, коли страх перед майбутнім стискає серце так, що стає важко дихати?
Коли стоїш на краю невідомості, а позаду немає дороги назад?
Коли не маєш жодної підказки, жодної карти, що могла б вивести тебе з цього лабіринту?
Як боротися з чоловіком, одержимим тобою, коли він сильніший, хитріший, невблаганний?
Як не втратити себе у цій боротьбі? Як не розчинитися у ній, поки від тебе не залишиться один попіл?
Але найгірше—як не втратити брата? Як не втратити того, хто став тобі дорожчим за власне життя?Думки вирували в голові, розпеченими голками впиваючись у свідомість. Вони палили мене зсередини, терзали, шматували, не залишаючи жодного клаптика спокою.
Я все ще ходила садом, не бачачи ні дерев, ні квітів, що ніжно схилялися під вагою прохолоди. Все здавалося розмитим, ніби світ раптово втратив свої обриси.
І тоді сталося те, що повернуло мене до реальності.
Я різко зупинилася — чи то від зіткнення, чи від сильних рук, що перехопили мене, втримавши від падіння.
Алекс.

_________

Такою Лейн прийшла розповісти про свої почуття.