Віталій Механік - Картограф, Віталій Механік
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Куди Рада спрямувала третю зоряну?
— Зірка Каптейна. Дванадцять з половиною світлових років.
— В сузір’ї Живописця, — доповнив навігатор. — Червоний субкарлик, має аномальний спектр, рухається в протилежному від решти зірок напрямку. Змінна типу BY Дракона…
— Ти довго знущатимешся?! — скипів Норд. Йому Особистий Службовий Реєстр дотепер у вухах свербить, а тут ще Баз читає лекцію про термінологію.
— Ні, ти уважно слухай! — запротестував Фрімен. — Подібна зірка така ж велика рідкість, як двійник Землі й розташована близько до Сонячної системи. Зірок цього класу не більше нуль цілих двох десятих відсотка. Входить в склад гало галактики, основної частини її сферичної підсистеми. Зірка Каптейна була колись в складі надскупчення. Їй одинадцять мільярдів років! І до того ж має дві планети: Каптейн Бі — орбітальний період сорок вісім земних діб, і Каптейн Сі — сто двадцять одна доба.
— Я знаю історію тієї експедиції, — Норд відчував ситість та задоволення. Доля вже не уявлялася примхливою злою тіткою.
— Тоді поясни, що трапилося в Цитаделі?! — Баз подався вперед і ледь не звалився зі стільця із-за низької марсіанської гравітації.
Цитаделлю назвали скелясте підняття правильної чотирикутної форми посеред рівнини. З орбіти те утворення й справді виглядало солідним укріпленням з довжиною сторін по сорок кілометрів. Розвідники висадилися поблизу й прорубали тунель в товщі порід до низки печер. Мало хто з людей сумнівався, що ті печери штучного походження, адже правильні форми не притаманні природним утворенням. Хто й коли побував, або жив на планеті Каптейн Бі з’ясувати не встигли: один розвідник зненацька збожеволів у Цитаделі й повбивав товаришів. Це детально зафіксували дроїди. Вижив лише Трол Вегер. Він поклав край божевіллю в «катівні», знищивши того розвідника. А ще командор погано пам’ятав зал-амфітеатр і циклопічні фігури, відлиті з невідомого землянам сплаву, різні дрібніші артефакти. Їх не вдалося ні забрати, ні дослідити на місці, бо різні перешкоди, невдачі, смерті переслідували дослідників до самого кінця.
— Трола Вегера після повернення перевіряли кілька місяців, витягуючи з мозку візуальну інформацію, але нічого суттєвого не дізналися, — Баз допив синій напій.
— Зі мною подібне трапилося на Росс 128. Психокінетик Майф розводив руками, зізнаючись в безсиллі. Дивний збіг, правда? — Норд спохмурнів. Гарний настрій щез.
— Я теж провів аналогії та дійшов певного висновку: без чужого розуму в обох випадках не обійшлося. Це мене лякає. Хто знає, що у твоїх і розвідницьких мізках робиться.
— Мене виправдали, — напружився Норд.
— Але ж і Вегер чистий. Та найцікавіше попереду. Після Росс 128 командор два роки сидів на Марсі. Ми з тобою збиралися летіти на Глізе 832, а Трола ввели в керівництво коаліції держав! Як тобі така крута кар’єра?!
— Нічого нового, — карколомні життєві перипетії й зигзаги долі розвідника Норду відомі добре.
— Людина спробувала справжню владу, — значуще сказав Баз. — Через два роки, 2596-го, Вегера відправили в нову експедицію до Глізе 667.
— Потрійна система. Два оранжевих карлики та червоний з планетною сім’єю.
— Зваж, ті планети не циркумбінарні*. Їх кілька штук, і три з них у зеленій* зоні!
— Там є життя?! — Норд відсунувся разом зі стільцем.
— Рослинне й тваринне, але про те згодом. Я от що подумав. Там, де з’являється Трол Вегер, завжди трапляється щось жахливе. З останньою експедицією теж халепа.
— Яка? — Норд випив води.
— Вона не змогла повернутися: вибухнув один з генераторів антиматерії на зорельоті «Спіка». Решта чотири пошкоджені. Це повідомлення ми отримали вже після того, як десять тисяч колоністів були відправлені до Глізе 667. Через пів року вони прибудуть. Коли ще через двадцять чотири роки ми не отримаємо підтвердження про успішну колонізацію, програма міжзоряних польотів буде згорнута. Така вимога ізоляціоністів та неоконсерваторів. Розумієш, звідкілясь на наші голови впав новий тип панівної еліти, якій байдуже до зірок, розвитку, прогресу. Їм подавай шикарні космічні яхти! Скоро вся Юпітеріанська промисловість змушена буде працювати на тих деградантів! Такий розклад не сподобається ані Марсу, ані Меркуріанській філії. Почнеться розпад цілісного організму на окремі фрагменти. Польоти до зірок і освоєння екзопланет цементують нашу Сонячну систему. Забери високу ціль, і Земля покотиться в прірву занепаду.
Картограф втямив, що питань тільки додалося:
— То все залежить від успіху місії колоністів?
— Так, але там Трол Вегер. Однак ми підстрахувалися, Норде. Ти тільки не сприймай мої одкровення вороже. Спочатку три рази подумай, бо то єдиний шанс вижити нашим людям і придушити ізоляціоністів разом з неоконсерваторами, — Баз Фрімен уважно роздивлявся дно порожнього келиха.
— Ти занадто ускладнюєш ситуацію, — скептично сказав Норд. Командор, в уяві картографа, занадто слабка фігура, аби загубити цілу експедицію.
— Я крутився на тій «кухні» двадцять років, — тихо відповів Баз і, набравши повні груди повітря, видихнув зізнання: — Одним словом, твоя ДНК і матриця пам’яті в спеціальному саркофазі таємно відправлені з експедицією на Глізе 667. Сам знаєш, в той час я був з тобою на Глізе 682…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Картограф, Віталій Механік», після закриття браузера.