Алекс Міш-ах - Закон Єдиного. Книга 1. Історія Небесних королівств., Алекс Міш-ах

ГЛАВА 11

1. І настав вечір третього дня. І Бог, і його ангели в Моебі, поспішали все завершити, щоб бути готовими до великого світла, яке мало спуститися з високих небес.

2. Дев'яносто мільйонів ангелів виглядали окриленими, спостерігаючи за зіркою світла, чекаючи і спостерігаючи. І багато хто з них, хто запам'ятав Етисяю двісті років тому, ставили собі запитання: чи повернеться вона в тій же славі, як і тоді, коли коронувала першого Бога, за вказівкою Джеховиха? Дехто одягнувся в біле і помітно нервував, як наречена, що збирається на весілля. Деякі були схильні сумувати через те, що залишали землю і нижні небеса, де вони працювали так довго. А деякі стояли гордо, говорячи: Буде зроблено, Джехових!

3. Бог піднявся на трон, і Хайах підійшов і сів біля його правої руки. І світло Джеховиха сяяло на них так, що багато новонароджених ангелів, особливо глядачі-есейці, не могли роздивитися їх.

4. Бог сказав: Один Дан прийшов і пішов, і цей Урожай, - лише тридцять мільйонів.

5. Хайах сказав: Ваш син, Джехових, сформував долю нового світу, і велика його слава!

6. Світло золотого кольору зібралося над троном, і набуло форми трикутника. І в кожному кутку його була картинка, і все це читалося як I-O-Д. Це було знаком Лорда Вхага на вівтарях, у будинках поклоніння на землі. І його користь становила тридцять три мільйони, що було саме тією кількістю, яка була підготовлена для рівноправних небес, в ефірії. А також число тридцять три було віком покоління перших людей.

7. Бог сказав: Джехових – один, буття – одне, одухотворена людина – одна. Але ці троє – одне ціле, це Закон Єдиного. Щоб викладати це людям, Хайах, треба дати їм мудрість землі. Візьміть цей трикутник, Син Найвищого. І поки Сеффас формується на землі, це буде сімейною реліквією небес, що передається від Бога до Бога, який займає цей трон.

8. Після цього Бог простягнув свої руки, і трикутник став нерухомим і твердим, і Бог повісив його на шию Хайаха (Яхве), додавши: Во ім'я Джеховиха, прийміть цю коштовність, як свідчення мого поділу. Пам'ятайте, що коли люди досягнуть рівня розуміння цього символу, трьох в одному, Космон почне світати на землі.

9. Хайах сказав: О Бог, ви символ трьох знаків: любові, мудрості та влади! Ви дійсно поїхали з вашого величного дому, де компаньйонами у вас були Боги і Богині, і прибули у віддалену землю, яка була молодою і оточеною отруйними газами, щоб охороняти молодих і недосконалих ангелів інших світів, у їхньому блуканні, за допомогою вашої мудрості, любові та прихованої влади. Ви насправді дали їм свободу, і тепер викупили їх. Ви простягли руку до землі, і зробили Урожай душ, щоб прославити Творця. І за весь час ви ніколи не посилалися на себе. О, це можна було б викладати ангелам та людям! Хто це, хто не згадує про себе, і не прославляє себе?

10. У цей день я повинен бути коронований, щоб зайняти місце, яке ви створили, але я вагаюся і тремчу, як дитина. Хайах розплакався, і через деякий час він додав: О Джехових, чому сльози Хайаха такі рясні? Ви створили любов в моїй душі, і вона виросла, ставши горою. Сетантес, Ваш Син, який був моїм наставником протягом тисяч років, у багатьох світах, матеріальних та есейних, тепер довіряє вашу славу мені.

11. Бог сказав: Приймайте трон, земля і її небеса повинні бути вашими, на час одного Дана. Пам'ятайте, також, що хоча я піднімаюся зі своїми ангелами до ефірії, все ж таки я завідую цим світом до завершення цього циклу, протяжністю дві тисячі вісімсот років. Мої архангели будуть відповідати на ваші молитви, звернені до Джеховиха.

12. Раптом світло опустилося з небесного склепіння, немов нова зірка, мерехтячи ореолом, що тягнувся широко, з кожного боку. Всі очі були підняті, сповнені передчуття. Спокійно і нерухомо стояли дев'яносто мільйонів ангелів.

13. Тепер зірка прийняла більш яскраву фазу, і розповсюдила свій ореол назовні, випускаючи ріжки, наче півмісяць, сформований у священному віросповіданні. Збільшуючись, і стаючи все яскравішим та яскравішим, світло зростало, тремтячи і вібруючи, немов вогонь.

14. Тоді вистрілили, в напрямку до Хореда та Моеба, три промені світла, і, пронизуючи, досягли центральної кулі. І ці три промені були червоним, синім та жовтим. Але півмісяць навколо був білим, і він сяяв за кордоном небес так, що матеріальне сонце та зірки, на небесному склепінні, стали невидимі.

15. Вдивляючись у величність і пишність спуску ефірійних Богів Джеховиха, мільйони есейців та затьмарених душ, на нижчих небесах, злякалися і втекли. Дехто втік і заховався, щоб уникнути загрозливого світла. Оскільки така влада ефірійного вогню, який розростається, і тоді всі темні думки і приховане зло, що ховаються в душі, збільшуються і робляться настільки очевидними, що навіть сліпий може прочитати їх.

16. Мільйони ефірійців, в штабі Бога, бачили такі сцени раніше, і тепер стояли в тріумфі, твердо прикуті радістю всередині них. До них зверталися ангели, що недавно піднялися з землі, і ніколи не знали ніяких інших небес, крім тих, що подорожують із землею навколо сонця, щороку. Від них виходили мільйони шепотів: Це схоже на нову смерть, на нове народження? Дивіться, людина вмирає на землі, і її дух летить геть до іншого світу. І знову і знову духи летять далі, – до іншого нерухомого світу!

17. Швидко прибули три великі промені, викинуті спочатку. І це були накази маршалів, з аджіанських областей Овеї та Хонше: червоне світло уявляло Аджі, синє світло - Овеє, а жовте - Хонше. І маршалів був один мільйон, і вони скидали фіранки, щоб покрити все королівство Хоред.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍