Katerina Школіна - Капкан (на) демона, Katerina Школіна

А Даніз був змушений повернутися у палац і стати намісником, доки княжич не досягне повноліття. 

Тобто Ділан міг зайняти трон лише досягнувши 20 років. Але ніхто і поняття не мав, що Даніз не бажав дочекатися цього світлого дня. 

***

Княжа тронна зала – символ могутності і сили правителів атлантів – стане свідком зради. 

Ділану шістнадцять. Але він не вперше на військовій раді. І кронпринц не вперше використовує улюблене закляття, проходячи крізь ментальні бар'єри присутніх. Не вперше подорожує пам'яттю і думками людей. 

І ось під час чергового засідання вельмож княжич здригається, коли чує їх думки. Сьогодні усі мислені погляди звернуті на нього. І... усі нібито проти нього. 

Вир чужих невидимих голосів обговорює лише одну тему, що зовсім не стосується мети сьогоднішніх зборів. А сенс такий: Даніз планує залишитись на троні, позбавивши такого права племінника. 

Обличчя Ділана кривиться від розчарування, а на серці опускається важкий камінь. Він все ще сподівається, що це плітки, доки його увагу не притягують декілька голосів.

Він чує голос маршала. Того, хто управляє військами, головнокомандуючого Пролла.

- Хитрість Намісника вражає. Даніз вчора приніс досить вражаючу суму Головному Судді. Міністр Гао також отримав бонус, за підтримку щодо продовження правління Намісника в якості князя. Цікаво, що запропонує володар мені?

Ще серед рою думок до вух долітають слова найстаршого члена ради. Аристократа і старійшини Фівама.

- Я вчора отримав грамоту, в якій Даніз передає мені залежні дорогоцінних каменів під льодами західної частини Антарктиди. Дві підводні копальні. Я стар, мені ці блискітки не потрібні, але мої діти з цим запасом вже точно втримаються серед правлячої верхівки.

Тут же виділяється голос Головного міністра - Ворама.

- Хлопчисько на троні?! Дійсно нечувано! Що він може розуміти в юному віці. До того ж він сирота і не був обучений батьком за традицією, як усі монархи. Даніз зрілий і розуміє, що потрібно запропонувати Атлантиді. Такий потрібен правитель!

Душа Ділана в роздраї. Тому він кличе демона. Мисленно. Потім за допомогою закляття. 

Азалія! Де тебе носить?! Моя доля вирішується кучкою напищених вельмож, їх отрута гірше риби фугу! З'явись!

Але демон не приходить, вона ігнорує їх зв'язок і його накази, хоча Ділан вже давно підозрював, що Азалія стала менш підвласна йому і їх зв'язок ослаб. Невже у такий момент і вона покинула його? Зрадила... Ні. Може вона не чує?

Азалія! Не підведи. Невже і тебе переманили! Я наказую тобі з'явитись! Хоч зв'язок наш повинен спрацювати!

Але знов вона не приходить.

Всі члени ради видаляються з залу. Ділан залишається сам на сам з дядьком, уже, чекаючи свого вироку.

Даніз спускається з помосту трону. Кронпринц також підіймається свого місця. Хоча, мабуть, він тепер не кронпринц. А хто? Полонений. Чи мертвий…