Вікторія Франко - Ти — мої крила, Вікторія Франко

Підчепивши пальцями футболку, я стягнув її з себе і поклав на диван. Покірно прийнявши той факт, що пручатися марно, я просто подумки відраховував хвилини до закінчення мого катування і чекав моменту, коли ж дівчина охолодить свій інтерес та нарешті дасть мені спокій.  

Свідомо уникаючи зорового контакту з Міленою, я тримався рівно, мов статуя, збираючи у собі останні краплі витримки. Утримуючи дівчину на своїх колінах, я відчував, що не зважаючи на всі попередні обіцянки, починав втрачати над собою контроль. Вдихаючи її аромат, в моїй голові кружляла одна-єдина думка — я хотів Мілену просто до одуріння. Усе моє тіло ламало від збудження і зв'язок із мозком почав стрімко втрачатись. 

Дівчина, не поспішаючи, виводила лінії на моїх грудях, ніжно торкаючись до шкіри пальцями. Тому перетворившись на суцільний оголений нерв, я відчував, як моя хіть розганялася до максимальних обертів. Мілена щось прошепотіла та я її вже не чув. Надмірне збудження породило в мені відчуття приреченості, що плавно переростало у біль. І через це я опинився за крок від втрати самоконтролю…

— Що ти робиш, Мілено? — я сам не впізнавав свій голос, який раптово охрип.

Та замість відповіді дівчина продовжувала свої знущання. Спочатку вона поцілувала мене в губи, але потім схилилася до шиї, не залишаючи жодного шансу зберегти здоровий глузд… Як я не намагався, та все ж не витримав. Досить!.. Я більше не міг стримуватися, бажаючи лише одного — щоб усе це божевілля нарешті закінчилося!

Сердито вдихнувши повітря через ніс, я накричав на Мілену, не маючи більше жодних сил вдавати із себе порядного хлопця. Тому що в цей момент я таким вже не був. Якщо дівчина зараз же не припинить все це — я візьму її прямо тут!

— Мілено, досить цих ігор! Чого ти добиваєшся?! — я розумів, що занадто сильно підвищив свій голос, але вже нічого не міг із собою вдіяти. Мене накрило руйнівною хвилею емоцій, від якої неможливо було сховатися. — Навіщо ти граєш з вогнем?!

Я сердито гіпнотизував дівчину поглядом, жадаючи отримати відповіді на свої питання, бо поведінка Мілени виходила за усі можливі домовленості. Адже я просив не провокувати мене! Навіщо вона навмисно дражнилася?.. Чим, на її думку, мали закінчитися ці ігри?..

— Бо цей вогонь зводить мене з розуму… А ще я дуже сильно його кохаю, — почув тихе зізнання мого янгола, що повернуло мене з пекла на землю, поступово розчиняючи мій гнів. Але вже було пізно, тому що своїми криками я встиг налякати Мілену... 

Я відчував, що тіло дівчини стиснулося в моїх руках і вона тремтіла, намагаючись не заплакати. В цей момент мені хотілося ляснути себе по голові за ту грубість, яку я проявив щодо неї. Притиснувши Мілену до себе я спробував її заспокоїти, сподіваючись, спокійно обговорити те, що сталося.

— Вибач, що я зірвався… Просто ти не уявляєш, що зі мною робиш… — щиро попросив пробачення, торкнувшись носом до її носика. — Я теж дуже сильно тебе кохаю… Просто безмежно… Але ти повинна розуміти, що після твоїх дій я не зможу зупинитися.

Вдихаючи аромат її волосся, я втомлено прикрив очі й дуже сподівався, що мої слова допоможуть Мілені зрозуміти мій стан. 

— А я і не хочу, щоб ти зупинявся! — випалила моя маленька дзвінким голосом, а у мене після її слів мало щелепа не відвисла.

— Що? — я з недовірою заглядав дівчині в очі, щоб перевірити чи мені це не почулося. — Я тебе правильно розумію, Мілено?

Вона впевнено кивнула, заклично посміхнувшись мені. І в цей момент я серйозно почав переживати, щоб мене раптом не розірвало від надмірних емоцій. Чого ж ти раніше про це не сказала, дурненька моя?!. Господи, від таких емоційних гойдалок і померти можна!..

Не маючи ні найменшого уявлення, чому дівчина змінила своє рішення, я жадібно впився у її солодкі вуста, поки вона не передумала. Відчутно посміливішавши, я більше не стримував своїх бажань. Тому не соромлячись, дозволяв рукам пестити тіло коханої, паралельно вкриваючи палкими поцілунками її груди. Мілена вигиналася назустріч мені, не приховуючи своїх відчуттів і тим самим заохочувала мене до продовження.

Не припиняючи дарувати дівчині свої гарячі цілунки, я підхопив її під сідниці, й поніс в спальню. Дбайливо поклавши свій скарб на ліжко, швидко звільнився від одягу і накрив дівчину своїм тілом. Не дивлячись на своє неймовірне збудження, я намагався тримати себе в руках і не поспішати, щоб максимально розтягнути задоволення. Я смакував кожну мить нашої з Міленою близькості, даруючи нам обом незабутні відчуття. 

Безперервно торкаючись вустами гладкої оксамитової шкіри, я відчував неймовірну насолоду. А солодкі протяжні стогони коханої були підтвердженням, що ми з нею на одній хвилі. З кожною секундою мої пестощі ставали все сміливішими та розпуснішими. Кожен мій дотик викликав у Мілени яскраву реакцію і вона не приховувала цього. Спостерігаючи за тим, як вона кайфувала, я збуджувався ще сильніше. Хоча й здавалося, що це вже неможливо. А від дотиків маленьких долоньок до мого єства, у мене взагалі зносило дах.

Палаючи від бажання, моя чуттєва дівчинка пристрасно відповідала на пестощі, і благала нарешті звільнити її від цих солодких мук. Вона хотіла випустити на волю той клубок відчуттів, що розривав її зсередини, і я не міг їй не допомогти. Але й не приховуватиму, що сам уже давно балансував на межі та стримувався лише задля того, щоб максимально подовжити для дівчини її насолоду.