Тарас Мельник - Літератор, Тарас Мельник

Втомившись працювати над книгою у бібліотеці, Галина Шпак вирішила змінити обстановку. Дорогою вона повернула у магазин, купила продуктів і вирішила їхати додому. Очі боліли від тривалого спілкування у мережі, однак відомій авторці еротичних романів потрібен був тільки короткий відпочинок перед черговим марафоном відписування на коментарі. Солідна армія читачів не давала їй спокою, постійно купаючи в променях слави.

Діставшись до квартири, Галина запідозрила щось погане. Килимок біля дверей хтось посунув на кілька сантиметрів правіше, ніж він лежав зазвичай. Вона відчула тривогу, але втікати від власної квартири здавалося дурницею. Письменниця обережно прокрутила ключем у замку.

Зсередини повіяло запахами їжі, котрі вона не могла впізнати. Кухня ніколи не була її стихією, хоча мама та бабуся довго намагалися передати їй свої знання. Галина застигла на місці, не поспішаючи зачиняти за собою вхідні двері. Ще більшу тривогу у неї викликало ввімкнене світло у ванній.

— Тут хтось є? — запитала письменниця, відчувши наступ паніки.

Вона подивилася у дзеркало і звично пережила дискомфорт при вигляді власного зображення. Галині ніколи не подобалася її зовнішність. Змінивши старі окуляри на лінзи, їй все одно не вдалося стати привабливішою. Форма обличчя та очей інколи доводили авторку гарячих романів до сліз.

Вона комплексувала, пов’язуючи невдачі в особистому житті із зовнішністю, хоча ніколи не дбала про себе, як належить жінці. Волосся не могло граційно опускатися на плечі, якщо його три доби не мити, а фігура без спортивних вправ не ставала кращою.

— Хто тут? — повторила Галина, намагаючись змусити себе заспокоїтися.

Вхідні двері раптово вирвалися у неї з руки та захлопнулися за спиною, не давши зрозуміти, яким чином це відбулося. Галина витріщилася від страху у дзеркало і сповільнила дихання, щоб таким чином заспокоїти биття серця. У дзеркалі попереду несподівано з'явилася відповідь на всі запитання.

— Як… — спробувала вимовити письменниця.

Вона дивилася у дзеркало і боялася обернутися. Їй не хотілося, щоб все виявилося тільки сном. За спиною стояв високий чоловік, тіло якого прикривав тільки рушник на стегнах. Краплі води стікали підкачаними грудьми та пресом, падаючи на підлогу з голосним хлюпанням. Вона так розхвилювалася, що ледве дихала. Серце у грудях розривалося від емоційного напруження.

Він підійшов до неї максимально близько, а тоді спробував обняти. На цьому моменті Галина не витримала і різко обернулася. Вона більше не могла боротися проти нестримного бажання. Богиня всепоглинаючої еротики, наче фурія, схопилася руками за талію і поцілувала у губи.

Він відповів на її близькість гарячим поцілунком, обнявши за тремтячий стан. Галина опустила руки та зірвала мокрого рушника, змусивши гостя постати перед нею без жодного одягу. Вона цілувала так, наче вгризалася у його губи, сподіваючись, що не спить і насолода триватиме вічно.

Позбавлена чоловічого тепла, Галина бачила його тільки в еротичних фантазіях у ванній. Потім всі ретельно продумані епізоди лягали на клавіатуру та перетворювалися на тексти романів. Літературна платформа дала самотній жінці можливість поділитися своїми фантазіями зі світом. Ще з перших книг на сайті у неї не виникало проблем з авдиторією. Це створювало багато ілюзій та змушувало відчувати себе потрібною. Попередню порожнечу швидко заповнила література. Моментами самотня авторка читала коментарі читачів і отримувала справжню насолоду. Їй здавалося, що життя нарешті змінилося.

Однак поява справжнього чоловіка, який виявився її пристрасним фаном і перечитав усі книги, змусила Галину відчувати себе справді живою. Жодного разу вони не займалися цим, тому бідолашна згорала від бажання якомога швидше відчути його не тільки у фантазіях, а й всередині себе.

Коли перший за останні вісім років чоловік нарешті відповів на її палкий поцілунок, Галина Шпак втратила голову. Вона легенько стогнала у перервах між вдиханням повітря та всмоктуванням у губи ледь знайомого гостя. Руки, які ще кілька хвилин тому роздирали булочку у машині, ковзали накачаним пресом та шукали того самого важеля, на честь якого вона називала розділи своїх книг. Галина більше не думала про хворе серце, будучи готовою померти під ним, але відчути бажану насолоду, подібно до героїнь двадцяти останніх романів про короткочасну любов.

Галина зірвала з себе легеньку весняну курточку і викинула, а тоді знову почала обмацувати стегна та інші частини тіла гостя. Спершу він підіграв їй, даючи реалізувати фантазію, але за дві хвилини раптово схопив за руки і відсторонився від неї. Галина ледве не померла після цього жесту.

— Не хочу тебе брати у коридорі, наче брудну хвойду! — заявив він.

Вона дивилася на нього, нічого не розуміючи. Хотілося дати ляпаса та змусити продовжити почате. Навіть підлога у коридорі після такої тривалої перерви здавалася їй царським ложе. Він не смів забороняти їй кохання, однак заборонив. Галина дивилася йому в очі, не маючи сили вимовити жодного слова. Один його вигляд викликав у неї задишку та прискорене серцебиття.

— Ти… — нарешті спромоглася вона заговорити.

— Одягни свою чорну сукню та ходи до вітальні. Я приготував вечерю.

Галина ледь не зомліла після почутого. Невже події відбувалися саме так, як у її новому романі? Хуан Карлос Кастанеда проникнув до будинку героїні та приготував вечерю, щоб вибачитися за свій вчинок. Цього розділу ще не бачив ніхто, крім авторки, тому у Галини Шпак виникло враження, що вона володіє якоюсь надприродною силою. Сюжет оживав, а вона добре знала його продовження. Наприкінці вечері на героїв чекав пристрасний секс.

— Не затягуй, — сказав він, повертаючись до душу. — Я не люблю чекати!

Галина Шпак ще цілу хвилину не могла змусити себе зрушити з місця, але бажання якомога швидше перейти від розкішної вечері до кульмінації розділу підштовхувало її негайно одягатися та виконувати всі його вказівки.

— Рухайся, богине еротики! — крикнув він з ванної.