Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

Глава 25. Крізь завісу заздрості і нові повороти

Ірина завжди відчувала себе на узбіччі життя. Її дитинство минуло в тіні, далеко від материнської любові та турботи, які, як вона знала, діставалися її молодшій сестрі Тетяні. Розповіді родичів про щасливе життя Тетяни з матір’ю викликали в серці Ірини гіркий коктейль заздрості та образи. Чому мати відмовилася від неї? Чому все найкраще дісталося Тетяні?

Коли мати відновила з нею зв’язок і розповіла про існування Тетяни, Ірина спочатку відчула шок. У неї є сестра? Сестра, яка жила тим життям, про яке вона могла лише мріяти?

Зустріч з Тетяною була для Ірини дивною сумішшю цікавості та ворожості. Тетяна виявилася доброю, відкритою та щиро бажала налагодити з нею сестринські стосунки. Її безмежна довіра та наївність дратували Ірину, але водночас викликали ледь помітне почуття провини.

Мотивом Ірини при зближенні з Тетяною була не лише цікавість до її життя. Глибоко в її серці жевріло бажання отримати те, що, як вона вважала, їй належало по праву – материнську любов, родинне тепло, а згодом, можливо, і частину того безхмарного щастя, яким, здавалося, жила Тетяна.

З часом Ірина стала частіше бувати в домі Тетяни та її матері. Вона спостерігала за їхніми теплими стосунками, за їхньою взаємною підтримкою, і заздрість у її серці зростала. Їй здавалося несправедливим, що Тетяна отримала все це без жодних зусиль, тоді як їй довелося боротися за кожну крихту уваги.

Поява Олександра в житті Тетяни стала для Ірини ще одним приводом для заздрості. Він був успішним, привабливим, і Тетяна світилася від щастя поруч з ним. Ірина почала таємно захоплюватися Олександром, порівнюючи його з тими чоловіками, які були в її житті.

Саме тоді в її голові вперше зародилася підступна думка. А що, якби вона змогла забрати у Тетяни все те, що їй так заздрила? Її щастя, її коханого, її безтурботне життя?

Під маскою доброї сестри Ірина почала плести свої інтриги. Вона намагалася зблизитися з Олександром, демонструючи розуміння та підтримку. Вона вдавала співчуття до Тетяни, вислуховуючи її розповіді про підготовку до весілля, і водночас непомітно сіяла зерна сумніву в її серці.

Зрада Тетяни з Олександром стала кульмінацією її заздрості та бажання помститися за своє скривджене дитинство. Вона відчувала дивне задоволення, спостерігаючи за тим, як руйнується щасливий світ її сестри.

Звістка про «загибель» Тетяни спочатку викликала в Ірини полегшення – її головна суперниця зникла. Але з часом її почали мучити докори сумління. Образ зрадженої та беззахисної Тетяни час від часу поставав перед її очима, отруюючи її нове «щастя» з Олександром.

Зустріч з Веронікою на благодійному вечорі сколихнула давно забуті почуття тривоги та страху. Щось у цій сильній та незалежній жінці здалося Ірині знайомим, викликаючи неприємні спогади. Її успіх та впевненість лякали Ірину, нагадуючи про втрачену сестру.

Пропозиція Олександра щодо співпраці з Веронікою викликала в Ірини внутрішній протест. Вона відчувала небезпеку, інстинктивно розуміючи, що ця жінка може становити загрозу їхньому новому життю. Тінь минулого знову нависла над ними, і Ірина боялася, що розплата за їхні гріхи неминуче наближається.

Повернувшись до своїх друзів після несподіваної зустрічі з Олександром та Іриною, Вероніка відчувала складну суміш емоцій. Здивування, роздратування, але головне – підтвердження того, що її час настав. Вони тут, у її новому житті, і вона більше не збирається ховатися.

Вона розповіла Каріні, Софії, Ростиславу та Олені про цю несподівану зустріч та про ділову пропозицію від Олександра. Її голос звучав спокійно, але в очах горів рішучий вогник.

Каріна була обурена. «Які ж вони нахабні! З’явитися тут, ніби нічого не сталося, і ще й пропонувати співпрацю!»

Софія, завжди розважлива, запропонувала подивитися на це з іншого боку. «Вероніко, це може бути твоєю можливістю. Тримати їх ближче, контролювати ситуацію.»

Ростислав та Олена висловили свою підтримку, готові допомогти Вероніці в будь-якому її рішенні.

Вероніка обміркувала слова друзів. Софія мала рацію. Замість того, щоб уникати їх, вона могла б використати цю пропозицію у своїх цілях. Тримати Олександра та Ірину в полі зору, дізнатися більше про їхній бізнес, їхні слабкі сторони.

«Я думаю, Софія має рацію,» – сказала Вероніка після невеликої паузи. «Я прийму їхню пропозицію про зустріч. Це дасть мені можливість краще зрозуміти їхні плани та, можливо, знайти спосіб використати це проти них.»

Каріна все ще виглядала стурбованою. «Будь обережна, Вероніко. Не забувай, на що вони здатні.»

«Я не забула, Каріно,» – твердо відповіла Вероніка. «Саме тому я повинна діяти обережно та продумано.»

Вони почали обговорювати можливі сценарії розвитку подій. Софія, як юрист, запропонувала ретельно вивчити їхні контракти та фінансову звітність, щоб знайти будь-які вразливі місця. Ростислав та Олена запропонували свою допомогу в медичній сфері, якщо це знадобиться. Каріна пообіцяла бути поруч і підтримати Вероніку на кожному кроці.

Владислав, який також був присутній на зустрічі, уважно слухав їхню розмову. Його знання в галузі права та бізнесу виявилися дуже цінними. Він запропонував кілька стратегій ведення переговорів з Олександром та Іриною, а також висловив готовність допомогти з юридичним аналізом їхньої діяльності.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍