Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Подивився її очима та обімлів. Душі на поодинці та групками вискакували з приміщення, бігали коло дома та бігли до Навки. Там же відьма! Душі чують живе тіло та прагнуть до нього. 

Коло, окресліть коло! Лелет, не треба чекати, допомога звільненим потрібна зараз!

Мабуть, недоречно так кричати. З його кульгавістю не побігаєш.  На очі впав великий кусок кабелю. Те, що треба! Коло десь на півтора чи два метри зроблю. Ринувся до любих дівчат. Душі мене також чули, але я був у коле з проволоці. Мчався із усіх сил. Мене не зупинив вигляд розлюченого ведмедя, який стояв на задніх лапах. Его очі палали червоним, ікла та кігті сяяли білим кольорами. Моторошне видовище, на жаль немає часу дивитися. Берендей встиг раніше, молодця! Добре, що не потрібно пояснювати: хто є хто. Я прокричав: 

Швидко до мене у коло!

Враження, що проскочив скрізь звіра, чи він посторонився? Кинув саморобне коло на землю. Лариса та Навка миттю вскочили у нього. Місця було замало. Ми стояли міцно притиснувся один до одного та обіймаємо сусіда руками. Серце стукало нібито скажене. У відьми також. 

Мольфаре, що це? Сам не розумію. Схоже ми висвободили не лише Берендея. Чому вони напали? Це не напад. Душі довго були взаперті. Вони, майже, інстинктивно тягнуться до живого тіла. У нас є додаткова енергія. 

Почав замовлятися. Інстінкт у Душ? Хтозна. Вони ж не вивчалися наукою. Якось “знання предків” повинно передаватися.  Надалі ми стали свідками цікавого видовища. Десь на горі включився прожектор, промінь якого впав на галявину. Душі потягнулись до світової плями, заходили всередину її кола та зникали. Це була путь в Першосвіт? Схоже на то. 

За кілька хвилин все закінчилось. На галявині залишилися: я зі своїми дівчатами, Берендей та Лелет. Дві людини та три Сутності. Першим перервав мовчанку Страж:

Мольфаре, ми кілька тижнів знайомі, вже допомогли великій кількості Сутностей. Навіть не хочу знати скільки. У мене до сих пор стук серця в ушах віддається. Може й не витримати. Тоді піду слідом. З Навкою таке неможливо. Вона не допустить. 

В розмову встряла Лариса. Вона гладила ведмедя, який з розлюченого звіра перетворився в Вінні-Пуха. Тобто став лагідним та ніжним.

Це Берендей? Ні, це Лелет. Страж лісу. Вибач, не встиг познайомити. Берендей коло тебе у вигляді ведмедя. Я хочу побачити людський! Його прохай. Зараз ти в змозі бачити Духів, морок не потрібен. …

Встиг промовити лише це. Берендей преобразився, а я обімлів. Це вже занадто. Сльози бризнули у мене з очей, вони заважали дивитися. Ноги підкошувалися. Навка миттю кинулася до мене, допомогла присісти, при цьому не переставала розмовляти.

Живенький! Берендеї не пам’ятають минуле життя. Тільки у Першосвіті пам’ять повернеться. Не питай його не про що. Прийми все як є. Не тримай почуття у середині. Краще поплач. Я з тобою. Завше з тобою.

Інформація Джерела. Берендей - дух, який мешкає у лісі. Він є господарем та хоронителем лісових угідь. Має специфічні знання про Природу тілесних та духовних Сутностей. Останнє край необхідне для забезпечення розвитку Душ на довірений йому території.  Зачасту Берендеями стають Души людей, яки при житті були пов’язані з природоведческой чи природоохранной діятельністью.  Для запобігання когнітивному дисонансу, пам’ять про минуле життя блокуєтся.

 

Лариса давно живо спілкувалася з Берендеем. Я ж сидів на землі в обіймах Навки. Це боляче. Я впізнав його! Ми разом вчилися на біофаку, мешкали в одній теж кімнаті в гуртожитку, тобто були друзями. Життя нас розкидало. Останній час ми спілкувалися мало. Його передчасна смерть була для мене важким ударом. Тому так велико потрясіння. Я знайшов Друга, але він про це не може знати. Лише Навка розуміє мене. Мій ангел-охоронець. Час шов. Треба брати себе до рук. А Лелет знов зник! Виплутуйся з ситуації як заманеться!