Аннабель Вікторі Лільмонд - Життя там де є смерть , Аннабель Вікторі Лільмонд

Живі не знають про життя

   "Фальшиві усмішки й порожні обіцянки — ось що залишається, коли правду загублено."

 

Мій вік малий, а розум вже дорослий,
Не за стандартами підходить,
Але мені так байдуже на це.
Погане можу відчувати,
Й з правильним підходом підійти.
Проблем горою,
Довіри, особистості розкрито.
Відкриті очі в далечінь,
Я бачу справжні ті обличчя.
Фальшиві посмішки,
З очима, повними завести й зневіри.
Душа людини вкрита гноєм і обманом,
Єдина вигода — собі.
Тут кожен знає, що все можна,
Якщо так низько напролом піти.
Ніхто не сміє дорікати й говорити інше.
Про те, що доброта врятує світ?
Казки дитячі та невинні,
Але вже правди не знайти.

   
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍