YanaGata - Поезія "Там, дивись... ", YanaGata

            Там, дивись, де полем стежка, 

            Там, дивись, пташиний спів, 

            Там, дивись, розкошна на вежа, 

            Де принц стояв там на коні. 

          Там дивись, де бурий вітер, зніс усе —

            Навіть скалу, 

             Там, дивись, у полі квіти насичують росу. 

            Там, дивись, де наші діти не знають, що таке війна

             Там, дивись, де небо мирне і тиша в серці не одна. 

             Там, дивись, де гай синіє, де земля дарує хліб, 

              Де сонце вранці вигаряє, як вогонь у гучний спір. 

              Де у кожній птиці чути радість і любов, 

              Де живе безмежна сила, що дарує нову кров, 

              Де у тиші чути правду схована поміж віків, 

           Де лиш той знайде дорогу, хто для інших жить зумів. 

            Там, дивись, не все побачиш, 

            Що очам дано знайти, 

            Бо лиш серце, що прозріє здатне істину знайти... 

Кінець