Tadelia Ross - Реліквія, Tadelia Ross

— Полиш вже цю тему. Ми тут не влаштовуємо сварки. Ми займаємося контролем над твоїми силами.

— Ми? Ні. Є тільки я і ти. Нас – тут немає.

— Довго будеш сперечатися?

— Стільки скільки ти брехав, а брехав ти багато. - він шумно видихнув.

— Доки ти тягнеш час ми вже могли почати працювати.

— Я тагну час?! - вона награно здивувалася ніби то не про неї кажуть.

— Емілі... Я теж не дуже радий з тобою тут бути, тож зроби вигляд, що нічого не було і давай вже працювати, а не в дитячі ігри гратися. Окей? - він ставав злішим, його очі почорніли від емоцій.

— Забути?! Я зрозуміла. Для тебе я ніколи не була першому місці. Мої почуття ти просто використав і тепер хочеш, щоб я все забула. Не можу не погодитися. Треба забути усе, що було і почати нове життя. 

— Все сказала, може вже почнемо працювати?

— А як же теорія? Я хочу послухати теорію пане Едвін. - його аж перекосило, коли вона це сказала. 

— Хочеш послухати теорію? А тобі хіба нічого не розказали?

— Мені сказали, що ви все знаєте про кулю та її властивості. 

— Перестань себе вести, як мала дитина. Інакше...

— Інакше що? Розлютишся? Виженеш мене чи знов скажеш, що я веду себе, як маленька дитина? 

— Досить! - він знов крикнув. Вона аж підстрибнула від неочікуваності. - Візьми себе в руки і почни опановувати нову силу задля своєї безпеки.

— Це що погроза зараз була чи мені здалося?

— Ти мене дістала. Іди сюди... - він ринувся до неї, а вона від нього. Вони бігли по галявині. - Може тебе просто вбити?!

— Що, як тоді? - вона зупинилася та розвернулася до нього. Питання ввело в ступор чоловіка. Він зупинився і був шокований. 

— Якщо закінчили гратися, то починайте працювати. - здалеку почувся голос Джона. Він був трохи сердитий. 

       Вони були здивовані раптовій появі чоловіка та все ж зробили те, що він казав. 

       За вечерею всі мовчали поки Джон не почав говорити.

— Не думав, що з вами буде так складно. - Емі та Едвін одночасно поглянули на чоловіка, який вже дивився на них. Інші теж поглянули спочатку на чоловіка, а тоді на Емі та Едвіна. 

— Ви хіба не працювали вже разом? Я думав ви ладнаєте. - сказав Нейт.

— Тоді робота була інша і обставини. - Емі легко посміхнулася і продовжила їсти. 

— І тоді ти не була такою впертою.

— Припиніть цей балаган. - Джон розлютився. - Є що обговорити, то обговоріть у спарингу. 

— Що? - одночасно сказали Емі та Едвін.

— На ринг. Там усе і обговорите. 

— Я не буду з нею битися.

— Боїшся програти дівчині? - Емі поглянула на нього з викликом.

— Я? Ні, не боюся. Хвилююся, що від травми голови ще не відійшла, щоб гірше не стало.

— Не хвилюйся, з моєю головою все буде добре. 

       Дівчина підвелася та пішла в сторону спортзалу, чоловік попрямував за нею. За ними пішли й усі інші. Крісті допомагала Емілі, а Джон і Нейт – Едвіну.

— Емілі, між вами щось сталося? 

— Багато чого сталося.

— Бачу тебе це добряче зачепило.

— Ти навіть й гадки не маєш, як сильно мене зачепило. Тож, він має бути принаймні побитий мною. Це буде моя маленька помста. Але... тшш... - дівчина приклала палець до свого рота та попросила нікому не казати. Крісті погодилася тримати це в таємниці.

       Тим часом хлопці в іншій роздягальні теж не впустили моменту розпитати чого ж вони себе так ведуть.

— Едвіне, що між вами відбувається? ‐ Джон був налаштований на серйозну розмову.

— Вона вважає, що я її використав. Я лише хотів захистити її, але не сказав їй нічого. - він потер чоло. - Вона така невгамовна. Нервує мене. Та я не можу їй сказати правду, і вона, мабуть, не захоче слухати. Тож, поки не закінчу справу з одним привидом минулого, то пообіцяйте мені, що вона буде в безпеці. Привиди минулого знають слабкі місця, а для мене слабке місце – вона. 

— То це вона та леді з минулого, яку ти шукав? 

— Так, я аж занадто багато збрехав їй, але лише, щоб захистити. Та вона така вперта і не слухатиме мене. А зараз... я спеціально сказав, що не радий нашій зустрічі. Нехай краще ненавидить мене, так їй буде легше перенести період, коли мене не буде поруч. 

— А може краще було б їй усе розповісти? - голос Джона пом'якшав. - Вона заслуговує знати всю правду.

— Емі не стане мене слухати, принаймні не зараз.

— Тобі все одно прийдеться поговорити з нею рано чи пізно. І ти повинен навчити її захищатися у тонкому світі. Там ти не зможеш її врятувати. - сказав Джон і поплескав по плечах Едвіна. Та вони всі пішли до рингу.

       Дівчата вже чекали там. На рингу Едвін та Емі стали один навпроти одного. Кожен з них зробив крок на зустріч і почалася бійка. І от Емілі пропустила рух чоловіка і вони впали на матрац.