Сюзанна Кларк - Джонатан Стрейндж і м-р Норрелл, Сюзанна Кларк

історії великих [англійськи] => англійських магів <…>

с. 671: <…> способами, якими [вын] => він уже користався.

с. 676: Стрейндж уже [розкриив] => розкрив рота, щоб <…>

с. 680: Жінка вимовила своєю мовою якесь [і’мя] => ім’я <…>

с. 684: <…> він гадки [немає] => не має <…>

с. 689: <…> був людиною щирою, [начасто] => нечасто мав нагоду брехати <…>

с. 718: Безперечно, [безперчно] => безперечно!

с. 725: <…> яким можна було би [тицьниути] => тицьнути лежачого.

с. 729: <…> бурмочучи щось собі [пвд] => під ніс.

с. 731: Комахи копошились у [вухахх] => вухах; <…>

с. 739: Хіба ви не бачите? — вигукнула [Фолра] => Флора.

с. 746: <…> дівчина встигла розповісти [доситатньо] => достатньо <…>

с. 752: Вперше в житті [м-р] => м-ру Норреллу здалося <…>

с. 755: М-р Норрелл [збентеженився] => збентежився як ніколи.

с. 756: <…> [нинішіні] => нинішні Стрейнджеві дослідження <…>

с. 758: <…> квітка, яку [використовувалти] => використовували <…>

с. 758: Чилдермасс і Ласеллз не [сказалм] => сказали б, чи змінилися <…>

с. 783: <…> [прото] => просто вони опиралися аж до цієї миті.

с. 784: Вони перейшли з вітальні до [їдальнї] => їдальні <…>

с. 786: <…>знайшов за ними кімнату для [сніданка] => сніданку.

с. 793: [Наврядчи] => Навряд чи вони були пташиними чабанами <…>

с. 794: <…> що ні їй, ні [Ственові] => Стівенові Блеку не дозволяла розповісти <…>

с. 795: <…> уявляв її мудрованою іншосвітною [спорудо] => спорудою.

с. 800: [Яко] => Якою ж самотньою вона, мабуть, почувалася!

с. 804: Вінкулюса, схоже, [цілова] => ці слова нітрохи не вразили.

с. 809: <…> притлумлений біль, [які] => який м-р Норрелл давно відчував <…>

с. 811: <…> коли [іповернувся] => повернувся в Англію.

с. 820: <…> [зв] => за винятком обличчя, рук <…>

с. 829: Навіть укриті [помороззю] => памороззю дерева <…>

с. 835: А потім її руки запурхали навколо [обличчям] => обличчя і стану Арабелли <…>

с. 839: <…> нічого подібного в його душі [не має] => немає.

с. 843: <…> обидва будинки [Стрейнжа] => Стрейнджа <…>

с. 845: [Навояд] => Навряд чи тут знайдеться бодай один джентльмен <…>

с. 847: Чи не кожний новочасний [маги] => маг відносить себе <…>

с. 848: Та з усього піклування, [якими] => яким оточили Арабеллу <…>

с. 849: <…> лікували її зболений розум [із] => і зранену душу.

с. 859: <…> перш ніж ми розберемося з [англійскістю] => англійськістю <…>

с. 872: <…> якщо [затримаєетеся] => затримаєтеся біля самотнього <…>

с. 888: <…> передавати [данні] => дані про ворога <…>

с. 898: <…> після [зреченні] => зречення імператора <…>

Примітки

1

С. 5. Пам’яті мого брата Пола Фредріка Ґанна Кларка (1961–2000). — В одному з інтерв’ю Сюзанну Кларк запитали, чому вона присвятила роман саме пам’яті брата й чи він читав уривки з роману до публікації. Ні, не читав (і взагалі любив зовсім інакші твори), але його би неабияк потішило й навіть насмішило, що є така книжка, видана в багатьох країнах, де на початку стоїть його ім’я. А ще Кларк зробила це для своїх батьків — і коли почали з’являтись іншомовні видання, мати письменниці завжди перевіряла, чи зберегли там присвяту.

2

С. 7. Телефонним розмовам про гіпотетичну екранізацію «Джонатане Стрейнджа і містера Норрелла» чимало років… — Вже через тиждень після виходу роману кінокомпанія «Нью Лайн Сінема» (відома передовсім фільмами Пітера Джексона за мотивами творів Толкіна) придбала права на екранізацію «Стрейнджа і Норрелла» за семизначну суму. Над сценарієм спочатку працював Крістофер Гемптон («Небезпечні зв’язки»), а потім Джуліан Феллоуз («Ґосфорд-Парк», «Абатство Дауттон»). До зйомок тоді так і не дійшло. Телесеріал Бі-Бі-Сі за сценарієм Пітера Гарнесса вийшов на екрани в травні — червні 2015 року.

3

Вентворт-Вудгаус — мальовничий заміський дім у селі Венворт, що в Південному Йоркширі, найбільший приватний дім у Британії. Фактично це дві будівлі: старіша, барокова, утворює західний фасад, новіша — східний. У Вентворт-Вудгаусі знято безліч фільмів і серіалів, зокрема «Дружини та доньки» за романом Елізабет Ґаскелл і «Тринадцята казка» за романом Діани Сеттерфілд.

4

Джонатан Стрейндж. Літопис і чин англійської магії. Кн. 1. Розд. 2. (Лондон, накладом Джона Маррі[415], 1816.) (Прим. авт.)

5

Точніше їх було би назвати авреатами — магами Золотого віку. (Прим. авт.)

6

С. 16 …один із чоловіків, здається, на ім’я Обрі, схотів записати і видати книгою історію товариства. — Ймовірно, натяк на персону, що жила значно раніше: Джон Обрі (1626–1697) — англійський історик і антиквар, член Королівського наукового товариства, який прославився завдяки своїм біографічним нарисам про знаменитих сучасників («Короткі життя», опубл. 1813, повніший текст — 1898, 2015). Крім того, безліч старовинних звичаїв та історій про фейрі було би втрачено назавжди, якби Джон Обрі не згадав про них у своїх хроніках. Він є персонажем оповідання Кларк «На Жаденнім пагорбі» зі збірки «Леді з Ґрейс-Адью та інші історії».

7

С. 17. Абатство Гертф’ю розташувалося миль за чотирнадцять на північний захід від Йорка. — Висувалося припущення, що прототипом Гертф’ю могло бути абатство Фаунтінс, руїни котрого також розташовані на північний захід від Йорка, але дещо далі, приблизно в тридцяти милях. Див. також прим. до с. 585 [в електронній версії — прим. 303].

8

…за правління королеви Анни. — 1702–1714 рр.

9

Джон Сеґундус. Повний перегляд фейрі — прислужників д-ра Пейла: Їхні імена, історії, вдача та надані послуги. Вийшла накладом книгаря Томаса Бернема (Нортгемптон, 1799). (Прим. авт.)

10

Д-р Мартін Пейл (1485 — 1567) був сином чинбаря із Ворвіка. Останній авреат, маг Золотого віку. Після нього творили й інші маги (напр., Ґреґорі Абсалом), та вони мають суперечливу славу. Пейл, безсумнівно, — останній англійський маг, який ризикнув вирушити у Країну фейрі. (Прим. авт.)

11

С. 20 …ціннійш над рубіни. — Біблійна цитата: «Здобути премудрість — ціннійш над рубіни» (Йов 28:18). Тут і далі, за поодинокими винятками, використано переклад П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя.

12

Із добре знаної максими Джонатана Стрейнджа відомо, що маги сперечаються на будь-яку тему. Багато років і багато досліджень пішло на вивчення дошкульного питання про те, чи належить та чи інша книга до числа книг магії. Більшості обивателів здається, ніби його