Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився він.

7 Ідіть мерщій та скажіть його учням, що воскрес він з мертвих, і ото чекатиме на вас в Галілеї, там його ви побачите. Ось, що я мав вам повідомити!

8 І вони побігли від могили, в страху і з великою радістю, щоб учнів його повідомити.

9 Аж ось зустрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли його ноги і вклонилися йому до землі.

10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтеся! Ідіть, повідомте братів моїх, хай вони йдуть у Галілею, там побачать мене!

11 Коли ж вони йшли, ось посланці від сторожі до міста прийшли та й старшим священикам розповіли все, що сталося.

12 І зібравшись зі старшинами, вони радилися, і дали сторожі чимало срібняків,

13 і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали його, як ми спали.

14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.

15 І взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І розповсюдилася ця чутка між юдеями, і тримається аж до сьогодні.

16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.

17 І як вони його вгледіли, вклонилися йому до землі, а дехто вагався.

18 А Ісус підійшов і промовив до них: Дана мені всяка влада на небі й на землі.

19 Тож ідіть і навчіть усі народи, христячи їх в ім'я Батька, Сина і святого духа,

20 навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. І я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця цього світу! Амінь.

ДОБРА НОВИНА ВІД МАРКАВiд Марка 1

1 Початок доброї звістки Ісуса Христа, Сина Божого.

2 Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя твоє посилаю свого посланця, який перед тобою дорогу твою приготує.

3 Голос того, хто кличе: У пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки йому!

4 виступив був так Іван, що в пустелі христив та проповідував хрищення на покаяння для пробачення гріхів.

5 І до нього приходила вся Юдея та весь Єрусалим, і в річці Йордані від нього христилися вони, і визнавали гріхи свої.

6 А Іван одягався в одяг з верблюжої вовни, і мав пасок ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.

7 І він проповідував, промовляючи: Вслід за мною йде он потужніший від мене, що йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від взуття його.

8 Я христив вас водою, а той вас христитиме духом святим.

9 І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету галілейського, і від Івана христився в Йордані.

10 І коли він виходив з води, то побачив Іван небо розкрите і духа, що сходив на нього у вигляді голуба.

11 І пролунав з неба голос: Ти Син мій улюблений, що я вподобав тебе!

12 І повів його дух у пустелю.

13 І він був сорок днів у пустелі, випробовуваний Сатаною, і перебував між звіриною. І служили йому ангели.

14 А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу добру новину,

15 і казав: Збулися часи, і Боже царство наблизилося. Покайтеся, і повірте в добру новину!

16 А коли він проходив біля Галілейського моря, то побачив рибалок Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали.

17 І сказав їм Ісус: Ходіть зі мною і зроблю вас ловцями людей.

18 І вони свого невода кинули та й пішли вслід за ним.

19 А згодом побачив він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.

20 І покликав він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли з ним.

21 І приходять вони в Капернаум. І в суботу ввійшов він у синагогу, і став навчати.

22 І дивувалися науці його, бо навчав він їх, як можновладний, а не як ті книжники.

23 І в синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав:

24 Що тобі до нас, назарянине Ісусе? Ти прийшов убити нас. Я знаю тебе, хто ти, Божий святий.

25 Ісус же йому наказав: Замовчи, і вийди з нього!

26 І затряс дух нечистий того, і скрикнувши голосом гучним, вийшов з нього.

27 І жахнулися всі, і запитували вони один одного: Що це таке? Нова наука! Навіть духам нечистим наказує він, і вони його слухають.

28 І чутка про нього поширилася по всій Галілеї.

29 І вийшли вони з синагоги та прийшли з Яковом та Іваном до помешкання Симонового й Андрієвого.

30 А теща Симонова лежала в гарячці. І повідомили про неї йому.

31 І він підійшов і підвів її, взявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона прислуговувала їм.

32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до нього хворих усіх та біснуватих.

33 І все місто зібралося перед дверима.

34 І він зцілив багатьох немічних, і багатьох демонів вигнав. А демонам не дозволяв він казати, що знають його.

35 А на світанку він усамітнився і там молився.

36 А Симон та ті, що були з ним, поквапилися за ним.

37 І знайшовши його, вони кажуть йому: Всі шукають тебе.

38 А він промовляє до них: Ходімо в інше місце, до околишніх міст та сіл, щоб і там проповідувати, бо на те я прийшов.

39 І пішов він, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів виганяв.

40 І приходить до нього прокажений, благає його на колінах: Коли матимеш бажання, ти зможеш очистити мене!

41 І змилосердився він, і простягнувши руку свою, доторкнувся до нього та й каже йому: Маю, будь чистий!

42 І проказа зійшла з нього тієї ж миті, і чистим він став.

43 А він пригрозивши йому, відразу вислав його,

44 і йому наказав: Гляди ж, не розповідай нічого нікому. А йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

45 Але той, вийшовши, став всюди розповідати про подію, так що Ісус вже не міг увійти до міста, бо сходилися звідусюди до нього і він перебував віддалік, у менш людних місцях.

Вiд Марка 2

1 Коли ж він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка розповсюдилася, що в себе в помешканні він.

2 І зібралося багато, що не вміщалися навіть при дверях. А він їм виголошував слово.

3 І принесли до нього хворого.

4 А що через народ до нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де він був, і спустили ложе з хворим.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже хворому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

7 Чого він отак каже? Зневажає він Бога... Хто може пробачати гріхи, окрім Бога самого?

8 І Ісус знаючи їхні думки, сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

9 Що легше, сказати хворому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Вставай, візьми ложе своє та й ходи?

10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу пробачати гріхи на землі, і каже хворому:

11 Тобі я наказую: Вставай, візьми ложе своє та й іди до помешкання свого!

12 І той устав, і взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися, славили Бога й казали: Ніколи такого не бачили ми!

13 І вийшов до моря він знов. А весь натовп до нього приходив, і він їх навчав.

14 А коли він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за мною! Той устав і пішов за ним.

15 Коли ж Ісус з учнями сидів при столі у своєму помешканні, то з ними сиділи митники й грішники, що ходили за ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що він їсть з грішниками та з митниками, то сказали до учнів його: Чому то він їсть з митниками та з грішниками?

17 А Ісус, як почув, промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати на покаяння праведних, а грішників.

18 А учні Іванові та фарисеїв постили. І прийшли вони та й запитали в нього: Чому учні Іванові та фарисеїв постять, а твої учні не постять?

19 Ісус же відповів їм: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

20 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

21 Не пришиває ніхто до старого одягу латки з сукна нового, бо край латки нової відірветься від старого і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, бо прорве вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

23 І як він переходив ланами в суботу, його учні йшли шляхом та зривали колоски.

24 Фарисеї ж сказали йому: Не годиться в суботу робити те, що роблять вони.

25 А він їм відповів: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав, бо сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божої оселі за першосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти можна було тільки священикам, і дав він і тим, хто був з ним?

27 І сказав він до них: Субота постала для людини, а не людина для суботи,

28 а тому то Син Людський Пан і суботі.

Вiд Марка 3

1 І він знов до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І щоб звинуватити його, наглядали за ним, чи він у суботу того не зцілить.

3 І сказав він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

4 А їх запитує: В суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи згубити? Вони ж мовчали.

5 І поглянув він гнівно на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродовими приспішниками радилися, як його вбити.

7 А Ісус із своїми учнями вийшов до моря. І натовп великий ішов за ним з Галілеї, з Юдеї,

8 з Єрусалиму, з Ідумеї, з-за Йордання та з Тиру й Сидону. Натовп великий, почувши, як багато зробив він, зібрався до нього.

9 І сказав він до учнів своїх приготувати човна йому, бо натовп тиснув на нього.

10 Тому, що він багатьох немічних зцілив, то тислись до нього, щоб до нього доторкнутися.

11 І духи нечисті, як тільки вбачали його, то падали ницьма перед ним, і кричали: Ти Син Божий!

12 А він їм суворо наказував, щоб вони його не виявляли.

13 І вийшов він на гору, і покликав, кого сам обрав, і вони підійшли до нього.

14 І визначив дванадцятьох, щоб з ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони владу зцілювати недуги й виганяти демонів.

16 І визначив він оцих дванадцятьох: Симона, якому дав ймення Петро,

17 Якова Зеведеєвого, Івана, брата Якова, яким дав імена Воанергес, цебто сини громові,

18 Андрія, Пилипа, Варфоломія, Матвія, Хому, Якова Алфієвого, Тадея, Симона Кананіта

19 та Юду Іскаріота, що й видав його.

20 І зайшли до хати вони.