Віктор Суворов - Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Тепер усе?
- Ні. Через пару місяців американці візьмуть на озброєння надзвуковий палубний бомбардувальник «Віджилент». Він зможе нести найпотужніші термоядерні заряди. Бойовий радіус 1000 кілометрів. Вони можуть наносити стратегічні удари з авіаносців. У нас авіаносців немає.
Флот США міг завдавати ядерні удари по Радянському Союзу важкими надзвуковими палубними штурмовиками А-5 «Віджилент», які можуть нести потужні термоядерні заряди. Бойовий радіус: 1000 кілометрів. У момент Карибської кризи їх було 57. На знімку внизу: «Віджилент» на борту авіаносця «Форестол» (осінь 1960 року).
- І?
- І не забудемо флоти Британії, Італії, Німеччини, Японії. Там і Франція може підсобити.
6
І ще одна зустріч з командувачем ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Головним маршалом артилерії Варенцовом для з’ясування останніх деталей.
Варенцов: Ви тільки Америку розтовчіть, а з Європою проблем не буде.
Зітхнув глибоко Маршал Радянського Союзу Москаленко:
- Не маю права я тобі, Сергіє Сергійовичу, розповідати, але знай: товкти Америку мені нічим.
- Як нічим?
- Ось так. Повторюю: не маю я права тобі цього говорити, але наша таємність колись усім нам піднесе сумний урок. Ми тішимо себе міццю, якої немає. Ти плануєш у разі війни розчистити ядерними ударами дорогу до океану для танкових армій. Це цілком можливо. Але тобі не заважає мати на увазі, що за ці удари ми отримаємо по зубах від американців. І відповісти нам нічим. З цього виходи.
- А як же космос, супутники, обліт Місяця?
- Всі стратегічні ракети, які промисловість випускає, відразу йдуть на показуху: випустили одну ракету - запустили супутник, випустили іншу - ще один. На бойовому чергуванні проти Америки немає ні хріна. Такі справи.
- А стратегічна авіація? А атомні підводні човни?
Нічого не відповів маршал Москаленко. Тільки поплескав Варенцова по плечу, зітхнув і відвернувся.
7
Начальник ГРУ генерал армії Сєров акуратно склав газету «Правда» і засунув її у сміттєвий кошик. Це була якраз газета із заявою товариша Хрущова про те, що ракети в нас як ковбаси з конвеєра сходять.
- Що робити будемо? - Це питання командувачу ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Головному маршалу артилерії Варенцову.
Це питання, на яке відповіді може й не бути.
Робота будь-якого командира зводиться до того, щоб зібрати всі відомості про противника і свої війська, оцінити обстановку, прийняти рішення, віддати бойовий наказ, тримати під контролем його виконання.
Варенцов і Сєров обстановку оцінили. Але що далі? Де рішення?
Обстановка зрозуміла. Хрущов поставив завдання в грудні 1960 року запустити людину в космос. Зараз жовтень. Політ людини в космос стане доказом незламної ракетної могутності Радянського Союзу. Як тільки людина полетить, Хрущов почне лякати Європу й Америку ракетами, вимагати вирішення проблеми Берліна. Для знищення Європи ракети є, для знищення Америки - немає. Розмова піде на підвищених тонах і... все може скінчитися дуже навіть сумно для всіх. Блефувати, не маючи на руках козирів, - самогубство. Адже це не гра в дурника підкидного. Справа може обернутися Третьою світовою війною.
- А якщо попередити американців, що Хрущов блефує, що немає в нас у бойових частинах таких ракет, які до Америки дістають?
- Як ти їх попередиш? Поїдеш і скажеш: не вірте Хрущову? Але чому вони повинні тобі вірити, а йому ні?
- Вихід один: надати американцям відомості, але такі, які вони могли б перевірити і переконатися, що ми не брешемо.
- Як ці відомості їм передати? Як передати, щоб повірили?
- В нас знову-таки один тільки вихід: наш офіцер дозволить себе завербувати американським розвідникам і передасть їм таємниці, а вони нехай перевіряють.
- Який офіцер на це піде?
- Треба шукати.
Ключовий момент
Неймовірний ступінь таємності, яка оточувала в Радянському Союзі буквально всі сфери життя, в поєднанні з настільки ж неймовірним ступенем показухи давали ефект тричі спотвореного дзеркала. Самі вожді мали хибне уявлення про реальний стан справ. У ті роки і радянський народ, і весь світ бачили могутню державу, яка була здатна запустити перший у світі штучний супутник Землі, доставити на Місяць вимпел із зображенням герба Радянського Союзу, зробити перший у світі обліт Місяця і сфотографувати його зворотній, невидимий бік. Ракетно-космічна міць Радянського Союзу лякала і заворожувала.
В даний час вище керівництво Збройних Сил Росії змушене визнати, що в січні 1961 року в розпорядженні радянського керівництва була одна ракета, здатна дістатись до Америки. Це був виріб Корольова 8К74 на об'єкті «Ангара» - полігон Плесецьк, майданчик 151-1 («Красная звезда», 16 лютого 2001 року). Але ця єдина ракета ніколи не стояла на бойовому чергуванні.
4 жовтня 1957 року на своїй ракеті 8К71 Корольов запустив перший штучний супутник Землі. 8К71 створювалася як міжконтинентальна балістична ракета для доставки в Америку термоядерного заряду вагою п'ять з половиною тонн - таким було замовлення. Але поки Корольов створював ракету, атомники примудрилися, зберігаючи потужність заряду, різко скоротити його вагу, і вийшло, що у ракети Корольова - надлишкова потужність. Для підкорення космосу добра, але генералам така величезна, дорога і складна не потрібна. Час її підготовки до старту - близько доби. Ніякого захисту від удару супротивника. Вірогідність ураження цілі - 41 відсоток.
Ступінь надійності, захищеності і боєготовності виробу 8К74 для вирішення стратегічних завдань у загальній ядерній війні вважалася незадовільною. Саме тому в такому поспіху йшла розробка і випробування виробу Янгеля 8К64. Саме тому Янгель, всупереч інструкціям і заборонам, наказав робити ремонт електричних кіл ракети, не зливаючи окислювача і палива.
Розділ 8
1
Поруч з кабінетом начальника ГРУ генерала армії Сєрова - велика робоча зала.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.