Лонг - Лонг - Пастуша повість про Дафніса і Хлою, Лонг

Кронос - за античною міфологією давній володар богів, батько й попередник Зевса (див. прим. 12), пізніше ототожнений римлянами з їх Сатурном і витлумачений як бог часу.

22 - Ехо-луна - німфа, що в античній міфології є уособленням луни, і чиє ім’я (êchô) значить по-давньогрецькому «луна».

23 - Метімнійці - мешканці Метімни - найбільшого після Мітілени (див. прим. 6) міста на острові Лезбосі, на північному його побережжі (теперішня Маліва).

24 - Стадій (менш правильно - стадія) - давньогрецька міра довжини, що становить приблизно 200 метрів.

25 - Дельфін… показував чільному кораблеві дорогу - різні повір’я про дельфінів, ніби вони сприяють мореплавцям, показують їм дорогу, застерігають їх перед бурею і т. ін. - були дуже поширені в античні часи.

26 - Полягали, щоб бенкетувати - в античні часи завжди бенкетували не сидячи, а лежачи на боці.

27 - Сірінга-дудка - німфа, що в античній міфології є уособленням пастушої дудки із сполучених між собою семи очеретяних цівок (по-давньогрецькому «сірінга» - syrinx); цю «сірінгу» не слід змішувати (як це звичайно робиться) із справжньою - далеко складнішою - античною «флейтою». Поданий нижче міф про Сірінгу - досить поширений в пізньоантичній художній літературі (порівн, латинський виклад його в 1 книзі «Метаморфоз» Овідія, вірші 689 - 713).

28 - Сіцілійський козопас - натяк на сіцілійське походження давньогрецької пастушої (точніше, стилізованої під пастушу) «ідилічної» поезії.

29 - Дріади (або Гамадріади) - в античній міфології, німфи (див. прим. 2) окремих дерев, що живуть і вмирають разом з ними.

30 - Щитоносці - тобто піхотинці з відносно важкою зброєю.

31 - Пташиний клей - клей, на який ловили, як і тепер ловлять, птахів.

32 - Скіфія - населена в античні часи давніми скіфами країна на північ від чорного моря (від Дуная до Уральських гір) - правила в античному письменстві за зразок холодних і сніжних країв.

33 - Далекосяглий - тобто той, чия зброя далеко сягає - напівпародійне застосування гомерівського епітета, вживаного у Гомера тільки про богів і богинь.

34 - Ітіс - за давньогрецькою міфологією син фракійсьного царя Терея і афінської царівни Прокни, яка, вкупі з своєю сестрою Філомелою, вбила Ітіса, щоб помститись за зраду його батька; боги, караючи цей злочин, обернули цих двох сестер на ластівку та солов’я, щоб вони своїми співами вічно оплакували долю Ітіса.

35 - Драхма - давньогрецька срібна монета, що дорівнюється приблизно 24,5 коп. сріблом.

36 - Афродіта - давньогрецька богиня кохання й краси, ототожнена римлянами з їх Венерою; мається тут на увазі відомий міф про суд Паріса, що присудив Афродіті, як найвродливішій з богинь, золоте яблуко, за яке сперечались три богині - Афродіта, Гера, дружина Зевса (див. прим. 12) і Афіна, богиня мудрості та ремесел.

37 - Лікоть - антична міра довжини, приблизно 0,45 метра.

38 - Вівтар (для принесення жертв) - містився в античні часи не всередині храму, а перед ним.

39 - Вакхічні зображення - зображення з міфів, що стосуються перебування Діоніса - Вакха (див. прим. 13) на землі: його народження від Зевса (див. прим. 12) і фіванської царівни Семели, його одруження з крітською царівною Аріадною (яку афінський герой Тезей покинув перед тим сонну насамоті на острові Наксосі), його перемоги над фракійським царем Лікургом і фіванським царем Пенфеєм (що противились запровадженню оргіастичного культу Діоніса), над індійцями, яких він покорив, і над тірренськими (тобто етруськими) піратами, яких він обернув на дельфінів; все це - улюблені сюжети античного малярства.

40 - Священне стадо Пана - козли й кози, присвячені Панові (див. прим. 5).

41 - Евдром (Eudromos) означає по-давньогрецькому «добре бігучий».

42 - Марсій - за античною міфологією, сатир, що змагався з Аполоном (див. прим. 46) у грі на флейті і був переможений ним; Аполон, щоб покарати його за зухвальство, повісив його на дереві і здер з нього шкіру.

43 - Паразит - професійний нахлібник, що мав розважати свого господаря і траплявся чи не в кожній багатій античній родині.

44 - Гнафон (Gnathôn) - звичайне в античній літературі ім’я паразита, бо воно означає по-давньогрецькому щось ніби «щелепник» (від gnathos - «щелепа»).

45 - Деметра - в античній міфології богиня родючої землі, заступниця землеробства і засновниця зв’язаних з ним релігійних обрядів і містерій.

46 - Аполон (або Феб) - в античній міфології бог музики, співу, поезій та інших мистецтв, заступник всякого закону й ладу, биків троянського царя Лаомедонта він пас протягом року з наказу прихильного до Лаомедонта Зевса (див. прим. 12).

47 - Хітон - давньогрецьке вбрання, подібне до сорочки.

48 - Подолай неподоланного Ерота - тобто «присилуй неподоланного бога кохання задовольнити моє бажання (віддавши мені Дафніса)»; згадка про «неподоланного Ерота» - напівпародійна цитата з «Антігони» Софокла.

49 - Анхіс - смертний любовник Афродіти (див. пр. 36), що породила від нього Енея; Бранхій - смертний (за іншими міфологічними джерелами) син Аполона (див. прим. 46); Ганімеда, сина троянського царя Троя, покохав сам Зевс (див. прим. 12), коли той пас отару свого батька, наказав свому орлові (священний птах Зевса) перенести його на небо і зробив його своїм виночерпієм.

50 - Мойри - давньогрецькі богині долі, життя й смерті людини (римські Парки).

51 - Гермес - з давньогрецької міфології посланець Зевса, бог усякої спритності та вправності (в тому числі й торгівлі), ототожнений римлянами з їх Меркурієм; Гермесові присвячували останню чашу на бенкетах.

52 - Філопоймен (Philopoimên) значить по-давньогрецькому «любитель пастухів», а Агела (Agelê) - «отара».