Людмила Когут - Мудрі жінки

сварка і ганьба.

Молода жінка полегшено зітхнула, коли побачила, як подруги пішли геть із скверу. У Люби краялось серце. Вона розуміла, яке полум’я горить у серці Марії, і передчувала, що через деякий час Микола буде жити у своїй сім’ї, а вона залишиться одна з дитиною.

Тієї ночі Люба нічого не розповіла Миколі. Кохалася з ним так пристрасно, що чоловік був вражений: удома Марія — вогонь, тут Люба — палаючий вулкан.

Що потрібно жінці, щоб вона свого мужчину почала любити з новою силою? Відчуття, що швидко його втратить!

Для себе Люба вже вирішила. Цей тиждень — останній у її коханні з Миколою, такі стосунки однаково колись припиняться.

У ніч перед від’їздом, після блаженної миті злиття і солодкого відпочинку, Люба почала складну розмову зі своїм коханим. Сказала йому, що кохає так, як тільки може кохати жінка. Та трапилося те, що й мало трапитись. Були Марія і Роксолана, вони бачили його приїзд. Люба визнала, що благороднішого вчинку Марія не могла зробити, вона не зганьбила її, не зробила посміховиськом перед усім містом і власною дитиною.

Люба хоче, щоб ця їхня зустріч була останньою. Хоче, щоб він жив у своїй справжній сім і. З донечкою вона йому дозволить бачитись, якщо він захоче.

Люба говорила, а сльози текли по її обличчі. Вона прощалася назавжди зі своїм першим коханням, своїм першим і єдиним мужчиною.

…Минув рік. Знову кінець червня. Марія радісно порається біля квітів, вибирає найчарівніші троянди. Сьогодні в Яринки випускний вечір у школі. Марія з чоловіком ідуть на це святкування.

Світлину Миколи з дошки пошани вже зняли. Він більше не працює водієм на автобазі — облаштував удома автомайстерню. Заробляє гроші на дві сім’ї, платить аліменти на молодшу доньку. Марія не хоче, щоб дівчинка росла безбатченком. Може, через десять років він і до неї піде в школу на випускний вечір…

Ніхто не осудить, бо ніхто нічого не знатиме. Мудрі жінки! Вони успішно вирішили задачу з багатьма невідомими. Миколі напрочуд пощастило!

Весела забава, або Крах
Що б не було, закохані — щасливі, Хоч іноді засмучене чоло. Любов завжди — приливи і відливи, Тому не плач, як трохи відійшло.

Той день народження я не забуду ніколи. Ми з подругою Ліндою чекали цієї забави і довго узгоджували, на який день замо вити ресторан, щоб наші чоловіки були на роботі і не заважали нам святкувати.

Нам це вдалося.

Зазвичай я приходжу на забаву найпізніше. Усі вже за столом, і тут — з’являюсь я, завжди не тільки красива та елегантна, але й спокуслива. Усі запрошені можуть належно оцінити мій вигляд. Моя зовнішність і стиль одягу завжди вигідно вирізняли мене се ред жінок мого оточення. Можливо, були і гарніші, але мені здавалось, що спокусливішої за мене в моєму товаристві не було.

Після забав, на яких я була з чоловіком, ми спочатку півночі обговорювали вечір, а потім довго і палко кохалися. До цього я ретельно готувалась увесь вечір: одяг, білизна, біжутерія — усе мало бути бездоганним. Потім ми йшли на забаву. Моєму чоловікові подобалося бачити мене найспокусливішою жінкою. Він спонукав мене до кокетства, легких жартів, усмішок, обіймів, навіть до поцілунків. Щоправда, ці поцілунки і обійми могли бути тільки дружні, а не пристрасні.

Моє кокетування і погляди дурманили голову мужчинам на вечірці, але найбільше вони збуджували мого чоловіка! Що більше уваги приділяли мені чоловіки, то більше жінок упродовж вечірки кидали на мене лихі погляди, і тим більше я була викохана своїм чоловіком уночі! О Боги кохання! Це була наша сімейна гра — солодка гра в кохання. Я була гарною актрисою в сімейному театрі і хотіла, щоб так тривало якнайдовше. Вважаю, мені це поки що вдається.

Але сьогодні особливий випадок, я на забаві сама, без чоловіка, без його погляду і оцінки. Отже, цілком вільна!

Ми з Ліндою задовго до вечірки обговорювали свій гардероб. Були прискіпливі до найменших дрібниць. Усе мало бути нависоті!

Ми мали спокусити «бой-френда» нашої спільної подруги Лільки! Але будьмо послідовними. Отже, усі наші жіночі хитрощі вдалися, і ми щасливі, гарні і пекельно звабливі на забаві.

Ми з Ліндою не ввійшли, а впливли в зал ресторану. Одразу відчули на собі лихі погляди жіноцтва і зацікавлені та палкі позирки мужчин. Початок був вдалий, ми усміхнулися всім і підморгнули одна одній. Тільки ми знали про наш задум, це збуджувало нас і інтригувало.

Лінда — гарна невисока блондинка, трохи пишнотіла, але така спокуслива, що так і хочеться її обійняти, притиснути міцно до себе. Сьогодні вона має неперевершений вигляд: блондинка — у чорній елегантній сукні трохи за коліно. Ці коліна манили погляд, коли Лінда сідала, так і кортіло покласти на них руку. Сукня мала такі звабливі розрізи, на які неможливо не витріщатись! Ззаду розріз вказував дорогу до раю (або радше до пекла), бо Лінда мала такі спокусливі сідниці, які не одного чоловіка могли довести до серцевого нападу. На обличчі білозуба усмішка, ямочки на щічках, бісики в очах. Від того, що моя подруга часто усміхалась, біля очей мала сіточку маленьких зморщок, яка була її родзинкою. На її погляд неможливо було не відповісти.

Мужчини, які її бачили, не знали, куди й дивитись: чи на її гарні ноги і зграбненьку дупку, чи на її пишні груденята, а чи в кокетливі гарні сірі очі. Отака собі жінка-іграшка, жінка-лялька!

Лінда була мені гідною компанією, бо і я мала такі ж гарні жіночі форми. Задовго до вечірки я вибрала собі яскраву червону сукню сучасного крою, чорні лаковані мешти і гарненьку чорну лаковану сумочку з багатьма застібками