Рута Шепетіс - Поміж сірих сутінків
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Йоана скинула черевики і зайшла в воду по литки. Місячне сяйво вигравало на її темному каштановому волоссі й високій постаті.
– Приєднуйся, це чудово! – сказала я.
Вона повільно, дуже повільно увійшла у воду. Я підскочила й потягла її в море. Вона скрикнула й засміялася. Сміх Йоани можна вирізнити в будь-якій юрбі. У цьому сміхові була неприборкана свобода, і його луна покотилася навколо мене.
– Ти божевільна! – сказала вона.
– Чому божевільна? Це така краса – мені хотілося бути її частиною, – сказала я.
– Намалюєш нас отак? – спитала Йоана.
– Так, і назву картину… «Дві голови, що стирчать із темряви», – сказала я, бризкаючи на Йоану.
– Я не хочу додому. Тут усе досконале, – сказала вона, крутячи у воді руками. – Тихо, хтось іде!
– Де? – я закрутилася, роззираючись.
– Отам, за деревами, – прошепотіла вона.
З-за дерев край пляжу вийшло дві постаті.
– Ліно, це він! Отой, високий. Це про нього я тобі казала. Що я його в місті бачила! Що ж робити?
До берега йшло двоє хлопців, вони дивилися на нас.
– Якось пізнувато для купання, чи не так? – спитав високий хлопець.
– Зовсім ні, – сказала я.
– О, ви правда завжди вночі купаєтеся? – поцікавився він.
– Коли хочу, тоді й купаюся, – відказала я.
– А твоя старша сестра – вона завжди вночі купається?
– А чом би вам у неї не спитати, – сказала я.
Йоана під водою дала мені копняка.
– Ви, дівчата, обережно. Ви ж не хочете, щоб вас хтось голими побачив, – усміхнувся хлопець.
– Правда? Ви маєте на увазі ось так? – я підскочила і стала на весь зріст. Мокра сукня прилипла до мене, як папірець до розталої іриски. Я стала бризкати на них обох водою.
– Божевільна дитина! – він засміявся, намагаючись, щоб на нього не потрапила вода.
– Ходімо, – сказав його товариш. – А то на зустріч спізнимося.
– Зустріч? Це ж яка зустріч у вас о такій годині? – спитала я.
Хлопці на мить опустили голови.
– Ну, нам пора. Бувай, старша сестро! – сказав високий до Йоани, перш ніж разом з другом піти далі понад берегом.
– Бувай, – сказала Йоана.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поміж сірих сутінків», після закриття браузера.