Дроянда - Містичний табір для обраних, Дроянда

Амір стояв перед великими ворітьми, які здавалося, ніколи не відкриються. Він відчував, як напруга наростає в його грудях. Це був його момент, його випробування. Тієї миті він відчув, що все, що відбувалося до цього часу, було лише підготовкою до цього вибору.

Ворота повільно відчинилися, і перед ним з'явилася темна кімната, сповнена енергії і загроз. Він ступив на кам'яну підлогу, і його ноги відразу відчули дивний холод, що пронизував усе тіло. На кожному кроці він почувався все важче, як ніби його ніхто не чекав тут.

— Амір, — прогримів голос, і це було наче відголоски вітру, що вийшов з самого серця темряви. — Ти прийшов довести свою силу? Свою рішучість?

— Я готовий, — відповів Амір, стиснувши кулаки. Його очі палали рішучістю. Цей момент був не тільки випробуванням для нього, а й шансом нарешті зрозуміти, хто він насправді.

— Ти вже давно знав, чого бажаєш. І тепер ми побачимо, чи здатен ти це отримати, — голос повторив.

Амір зробив крок вперед. І раптом, з глибини темної кімнати, вийшов образ — тінь, що нагадувала його власний вигляд. Вона не рухалася, тільки стояла, мов непорушна скеля.

— Що це? — Амір розвернувся до голосу, що лунав у темряві.

— Це ти, — відповів голос. — Ти маєш подолати себе, свою тінь. Твої страхи, сумніви, втрачені мрії. Поглянь, ким ти став і ким міг бути.

Амір закрив очі, відчуваючи, як холодна долоня тіні торкається його плеча. Він стиснув зуби, його серце билося швидше, але він не збирався відступати. Цей образ, ця тінь — це були його власні демони. Сумніви, страх перед невдачею, усі його помилки та поразки.

— Я не боюся, — прошепотів він, не відкриваючи очей.

Тінь відразу почала рухатися, немов намагаючись захопити Амірa. Вона змінювала свою форму, міняла обличчя, як люті вітри, що кидаються навсібіч. Але він не злякався. Він знову відкрив очі і побачив себе, справжнього, без масок і брехні. Він був готовий зіткнутися з власними страхами.

— Я вибираю бути собою, — твердо сказав Амір, дивлячись у темряву.

І раптом тінь почала танути, розсипаючись в пил, і в кімнаті знову запанувала тиша. Амір відчув полегшення, але також зрозумів, що випробування тільки починається. Він здолав свою тінь, але наступне випробування може бути ще важчим.

Він повернувся до воріт, і коли вони знову закрилися за ним, він зрозумів, що попереду його чекає ще більше труднощів. Але він був готовий. Він був готовий боротися за себе, за свою долю, і ніхто не зможе забрати у нього це право.