Роман Олійник (Argonayt) - Злопам’ятна Абатиса, Роман Олійник (Argonayt)

– Я зараз з тебе зроблю почвару Нечистого, – не стримався Мігель і потягнувся до шаблі.

Гучна суперечка та брязкіт зброї привернули до себе увагу іншого патруля. На цей раз вже з кардинальського війська, бо почувся владний чоловічий голос, що видався мені знайомим:

– Хто тут так голосно розкудкудакався?

Черкнуло кресало, посипався сніп іскор і за мить спалахнув смолоскип. У його світлі ми побачили трьох аркебузирів що стяли зі зброю напоготові. Два з них були звичайними солдатами, а от третій – сержант з терції Алонсо. Іберієць відразу ж впізнав свого підлеглого, тож гаркнув до нього командним тоном:

– Сержант Казанова, до мене.

– Слухаюся, сеньйоре лейтенанте, – вояк зробив крок вперед теж впізнавши свого командира.

– Скільки у тебе зараз з собою людей?

– Два патрулі, дюжина аркебузирів, – чітко відповів сержант.

– Візьми під варту тих клятих монашок, що наважилися нас зупинити.

– Хосе, виконувати наказ лейтенанта, – тепер вже командирські нотки пролунали в голосі сержанта.

Відразу почувся важкий тупіт чоловічих чобіт, за мить до цих звуків долучився жіночий лемент, і вже незабаром шестірка солдат притягнули силоміць трьох черниць, які чинили відчайдушний однак безуспішний супротив. Тільки тепер я збагнув мету цього наказу мого друга. Досвідчений Мігель швидко змикитив, що тільки таким чином можна вберегти в таємниці від абатиси нашу появу. Тепер захоплені монашки не зможуть негайно донести своїй настоятельниці, що два лейтенанти кардинальської армії, які всі вважали загиблими, насправді живі-живісінькі.

– Сержанте Казанова, знаєш де зараз перебуває Його Преосвященство кардинал Фелліні? – поцікавився я.

– Так, сеньйор лейтенант, – схоже славний вояка впізнав не тільки командира своєї терції але й мене. – Він зараз проводить нараду з вищими офіцерами в таборі. На світанку ми вирушаємо в похід проти клятих дракайнів.

– Веди нас в табір, – наказав іберієць і коли ми вирушили в дорогу почав розпікати підлеглого, за те що той так необачно виказав своє місцезнаходження в темноті запаливши смолоскипа.

– Сеньйор лейтенант, – сержант здавалося був трохи здивований прискіпуванням командира, – ніякої ж небезпеки не було. По-перше, я впізнав ваш голос, по-друге ви весь час були під прицілом аркебуз та пістолів моїх хлопців. На випадок чого ми б вас зрешетили кулями одним залпом. Так що ми діяли так як ви нас навчали.

– Молодець Джакомо, ти все вірно зробив, – задоволено мовив Алонсо й по деякій паузі раптом додав. – Я радий, що ми зустрілися саме з вашим патрулем.

– А я радий, що ви живі, сеньйор лейтенант, – в голосі сержанта почулися невластиві для такого відчайдушного харцизяки нотки теплоти. – Тут в таборі ходили такі слухи про вас. Начебто вас захопили в полон дракайни і живцем зварили в казані, для свого сатанинського бенкету.

– Сержанте Казанова, не будь базарною торговкою і не вір всіляким побрехенькам. Це тобі буде ще одним повчанням від мене.

У відповідь Джакомо тільки згідливо хмикнув і подальший шлях до табору ми пройшли вже мовчки. В таборі я з Мігелем розсудливо вирішили не надто афішувати своє «несподіване» воскресіння. Спершу наказали двом солдатам відвести наших бранок в мій намет і пильно вартувати їх там до подальших розпоряджень. Потім, намагаючись не привернути зайвої уваги, непомітно пробралися в намет іберійця. Зробити це було не надто складно, адже ми були вдягнуті в однострої кардинальської армії, а у вояків що готувалися до скорого походу було доволі своїх клопотів, щоб ще прискіпливо розглядати хто там вештається коло них.

В наметі розклали письмове приладдя й написали коротке послання для кардинала Фелліні. В своїй цидулці ми уклінно прохали Його Преосвященств про негайну аудієнцію, щоб повідомити важливу інформацію від якої буде залежати весь похід. Своїх імен завбачливо не називали, однак зробили такий натяк, що кардинал мав би здогадатися, хто саме ці нахаби, що наважився так безцеремонно потурбувати його серед ночі. Потім відправили Казанова з посланням в шатро де мав знаходитися Фелліні зі своїм штабом, а самі стали нетерпляче очікувати, що ж буде дальше.