Ангеліна Кріхелі - Між світлом і темрявою, Ангеліна Кріхелі

— Ну гаразд, Олена. Але Сергій... — він приголомшено похитав головою. — Мені здавалося, я знаю друга, як свої п'ять пальців. Як я міг так помилитися?

Гліб глухо застогнав від безсилля, опустив голову на руки. Скуйовдив волосся.

— Якби не ти, Даш... Я взагалі не знаю, як жив би далі. Дашо, ти розумієш, що врятувала мене? — зазирнув мені в очі з такою щемливою ніжністю, що я задихнулася, вмить розгубивши всі слова.

— Я просто люблю тебе, — тільки й змогла вимовити.

Гліб рвучко піднявся, обійшов стіл і уклав мене в надійні обійми, коли встала до нього назустріч.

— Даша. Дашенько, люба... Якби ти знала, як я тебе люблю...

— Розкажеш? — запитала жартівливо.

— О, так, — радісно відгукнувся Гліб, утикаючись носом мені в маківку. — Я тебе замучаю цими розповідями. Уявляєш, як набридну за все життя?

Я завмерла, боячись повірити почутому.

— Ти?

— Я кохаю тебе, Дашо. Так сильно, що просто не винесу, якщо ти коли-небудь зникнеш. Тож ми одружимося, і ти завжди будеш зі мною.

Відчуваючи неймовірне полегшення після всього пережитого останнім часом, не витримала, розсміялася.

— Глі-і-іб, — протягнула, сміючись, — так не роблять пропозицію руки і серця.

— А я й не питаю тебе, — хмикнув він, відсторонюючись і грайливо підморгуючи мені. — Я тобі авторитетно заявля

Кінець