Анна Нікош - Людині потрібна людина…, Анна Нікош
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Шли дні . Минали тижні .
Ми з донькою жили в новому будинку. В мене зʼявилась банківська картка з дуже хорошою сумою грошей і прохання від чоловіка розрахуватися саме цією карткою, а не заробленими мною грошима. Мама ж мене виховала неправильно, « я сама» та « все сама». Виявляється, Рому це дуже ображало. Ніби я не вбачала в ньому спроможності забезпечити родину .
Виявляється, коли жінка витрачає чоловікові гроші на себе , то вона відкриває фінансовий потік для свого коханого. Тобто, чим більше я витрачатиму, тим більше він заробить. Він, навіть, показав мені про це статтю в інтернеті.
Все частіше Рома проводив з нами час, але все ще ночував у своїй квартирі. Ми вечеряли разом, дивились « Гаррі Поттера» або мультики , потім він бажав нам доброї ночі і їхав . Ні на чому не наполягав, терпляче вичікував.
А я відігравалася . Псувала йому нерви всіма зручними способами. Навіть, розповіла про свої майже інтимні пригоди з Віктором і Дмитром, злегка прикрасивши подробицями. Але й тримала його на короткому повідцю. Давала зрозуміти , що все між нами , можливо, знову буде, але колись у майбутньому.
Було між нами і багато приємних позитивних емоцій, наче ми починали наші стосунки з нуля , маючи дитину. Він знову мене завойовував. Але я все ще не могла дозволити переступити ту межу неповернення на вихідну позицію. Не могла дозволити собі інтимної близкості. Лише флірт, не більше. Він все розумів і не квапив мене.
А тоді зі мною трапився корпоратив , багато шампанського і маленька чорна сукня.
Добре , що Рома залишив доню у своїх батьків з ночівлею, коли я написала йому повідомлення, що мене пора забирати додому. Бо тієї ночі мені зірвало всі запобіжники…
По-справжньому красиві часто комплексують. Розумні - піддаються сумнівам. Сміливі - вагаються. І тільки відбиті на всю голову думають, що вони неперевершені і всі їм щось та й винні. І класно живуть.
Цієї ночі я була «відбитою на всю голову», дозволила собі бути щасливою і не думати ні про що. Як буде , так і буде! Я нікому нічого не винна. А от чоловік винен мені багато ночей, які ми провели не разом.
Мав місце бути секс, шалений і спекотній…
А вранці кава в ліжко , квіти й поцілунки.
Здається, я згадала , чому я в нього колись так закохалась…
Здається , він теж у мене закохався знов…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.
