Франсуа Рабле - Ґарґантюа і Пантаґрюель

153

Софістичні забави, Спередузнизуразбезоколясасудження гімнярів (середньовіч. латина).

(обратно) 154

Про життя і звичаї денді; Душеспасні бесіди сорбоннської рогачки, зладив Лупольд (середньовіч. латина).

(обратно) 155

Підбурні речі кельнських докторів проти Рейхліна.

(обратно) 156

Побігашки кадді брата Ступака.

(обратно) 157

Як церква здобула право зміщувати папу; Іван Дітебродій. Про жах відлучення від церкви (книжечка безголова); Геній чортовиння: Як викликати чортів і чортиць, метра Ґінґольфа (середньовіч. латина).

(обратно) 158

Про походження святенників та звичайних лицемірів, у семи томах (середньовіч. латина).

(обратно) 159

Підсумок ангелічний (латин.) — твір Томи Аквінського; Про певні особи, що назвали автора шахраєм, а також про те, що шахраї церквою не засуджені; медичний відхідник; клістирні поля, твір С. Ш. (середньовіч. латина).

(обратно) 160

Про викорінення божкодайл; Антидотарій для душі; Про батьківщину диявола (середньовіч. латина).

(обратно) 161

Панурґ — хитрун, спритник (грекою).

(обратно) 162

Паничу! Пошли вам Боже щастя й удачі! Знайте ж насамперед, милий паниченьку, що те, про що ви мене питаєте, сумне і гідне жалю; я міг би сказати вам чимало такого, що вам було б важко слухати, а мені розповідати, хоча старосвітські поети й оратори твердили у висловах своїх та афоризмах, ніби спогади про минулі напасті і митарства дають нам велику втіху (нім.).

(обратно) 163

Ця фраза мовою, вигаданою автором.

(обратно) 164

Мій синьйоре! Відомо вам, що козиця ніколи не співає з порожньою кишкою: достоту так само і я не зумію розповісти вам про свої блукання, перш ніж дістане звичну поживу бідолашне моє черево, на думку якого мої руки і зуби перестали виконувати свою звичну справу і їх покорчило (італ.).

(обратно) 165

Мілорде! Якщо ви такі розумні на голову, як від природи великі на зріст, то повинні мати до мене співчуття, бо природа створила нас усіх рівними, але доля одних піднесла, інших же принизила. Одначе чеснота завжди поневіряється, а люди чеснотливі у зневазі: адже тільки визівнувши духа, людина стає хорошою (спотвор, гельськ.).

(обратно) 166

Шановний пане! На всяку напасть — свої ліки, шануватися — ось що важко! Благаю вас, дайте наказ щодо мене; мені треба лише одного: звеліть нагодувати мене досита. А вже потім розпитуйте скільки влізе, хоть за двох: залишитесь удоволені, як Бог погодить (баск.).

(обратно) 167

Карпалим — швидкий (грекою).

(обратно) 168

Мова, вигадана Рабле.

(обратно) 169

Пане! Всі язики, якими я говорю, — християнські. Але мені здається, що, аби я не мовив жодного слова, все ж лахи мої досить красномовно повідали б вам про мою мізерію. Будьте милосердні і дайте мені чогось підживитися (голл.).

(обратно) 170

Сеньйоре! Я втомився від цих безконечних балачок. Тому благаю вашу ясновельможність узяти до уваги настанови євангельські, бо вони спонукають вашу ясновельможність чинити відповідно до велінь сумління. А як згаданих настанов не досить, щоб подвигнута вашу ясновельможність до милосердя, благаю вас узяти до уваги милосердя природне, на голос якого ви відгукнетесь, я певен, не менш жваво, ніж на голос розуму. І тут я вмовкаю (еспан.).

(обратно) 171

Пане! Навіть у разі, якби я, наче малі діти і твар німа, не говорив жодною мовою, усе ж мій одяг і моя худорба ясно показали б вам, чого я потребую — їдла та питва. Згляньтеся наді мною і звеліть дати мені якоїсь поживи для приборкання люті моєї нестямно гавкучої кишки, подібно до того, як ставлять перед Цербером миску з супом. А ви живіть довго і щасливо (данськ.).

(обратно) 172

Евстен — кремезний (грекою).

(обратно) 173

Мир тобі, пане мій! Як хочеш зробити добро слузі твоєму, дай мені зараз же хліба, бо сказано: «Позичає Господу в борг той, хто милосердний до бідняка» (іврит).

(обратно) 174

Владико мій, найкращий із владик, чому ти не хочеш мене нагодувати? Ти ж бачиш, що я, бідолаха, помираю з голоду, а ти нітрохи мені не співчуваєш і ставиш запитання, що справи не тичаться. Але ж тлумачники і коментатори одностайно твердять, що