Люба Клименко - Ієрогліф кохання

— Ти допитувалася, чи у мене хтось є? — вирішив він почати свій захист із нападу. — Як бачиш, є. Вибач, що не зізнався тобі в цьому раніше.

— Я підозрювала, що під твоєю маскою доброчинного буддиста ховається дикун-збоченець, — сказала у відповідь Марі, і у Франсуа відпали будь-які сумніви: анонімку написала вона.

Христя прийняла душ і сіла на краєчок ванни, щоб морально підготуватися до виходу у вітальню і зустрічі з Марі.

«Чомусь катастроф у моєму житті значно побільшало. Чи не забагато їх? Може, начхати на Франсуа і повернути його Марі?»

У ванну зайшов Франсуа, підморгнув Христі, включив воду і заліз під душ.

Вона з цікавістю зміряла поглядом його гнучке жилаве тіло, вкрите пінним гелем, і подумала:

«А в цьому чортяці щось таки є! І мені не хочеться нікому його віддавати!»

Христя вийшла з ванни і відчула різкий запах жіночих парфумів. Вона цей запах дуже добре знала: це ті парфуми, куди додаються феромони яєчників свиноматки, на них реагують переважно чоловіки, в яких пробуджуються інстинкти самців. При цьому самого запаху духів вони абсолютно не відчувають. Але Христя була жінкою. її феромони ніскільки не збуджували, зате цей запах страшенно дратував. Здавалося, вся хата навколо кувікає і хоркає, як свиноматка.

Вона так і не змогла примусити себе зайти в кімнату, де стирчала власниця тих феромонних парфумів. Тихенько вдяглась у спальні і залишила помешкання Франсуа по-англійськи, не попрощавшись, а точніше — безсоромно втекла з поля бою, поки Кім Ір Сен масував Марі шию, а господар приймав душ.

Вона вискочила з під’їзду Франсуа і прожогом заскочила у сусідній — свій.

У своєму ліфті Христя зітхнула з полегкістю: «Кінець авантюрам! Нехай розбираються самі, без мене, як собі хочуть! Починаю нове життя!»

Однак те, що вона побачила на своєму поверсі, переконало її, що пригоди не закінчилися.

Біля дверей сидячи спав її чоловік Федя — її неповторний Фредя Крюгер.

Франсуа вийшов на терасу, яку пестили перші промені ранкового сонця.

Він чекав цієї хвилини всю ніч. Усю довгу-предовгу ніч, поки вів довгі-пре-довгі перемовини з Марі, то виправдовуючись, то огризаючись, то щось пояснюючи, то невміло жартуючи, то обурюючись, то вибачаючись. Він ніяк не міг припинити з’ясовування стосунків, аж поки не зрозумів, чого саме хоче від нього Марі.

А єдине, про що мріяла адвокате-са, — це відновити право власності на нього, її (все ще теперішнього чи вже колишнього?) copain, і переконатися, що Христя мала на Франсуа лише право тимчасового користування, дія якого припинилася з моменту приїзду Марі. Іншими словами, copin хотіла, попри все, що сталося останнього тижня, почати їхні стосунки заново.

Ця новина збила з пантелику вимученого Франсуа, і він дипломатично запропонував продовжити розмову завтра. Однак Марі не хотіла завтра. Вона хотіла сьогодні.

З’ясовування стосунків затяглося ще на годину, поки о третій ночі вона дуже прозоро не натякнула йому на те, що добре було б залагодити їхнє непорозуміння старим дідівським способом, тобто у ліжку. Він аж перелякався: після потужного сексу з Христею він не був здатен на щось реально пристойне. Щоб не образити Марі, він з тяжким серцем погодився, і та підстрибом кинулась у ванну, щоб «швиденько привести себе до ладу».

Поки вона хлюпалася під душем, наспівуючи «feelings», Франсуа заліз собі в штани, взяв у руки натертий до мозолів робочий орган і почав без особливого ентузіазму мастурбувати. Власне, ця процедура мала б називатися «нагострити бойовий меч йайдо», проте меч був ні до чого не придатний. Він просто отупів і водночас одурів від того, що з ним сталося протягом останнього тижня, тож не міг нічого кращого зробити, як тільки подивитися на свого господаря сумним знеможеним поглядом.

І тоді Франсуа зробив неприпустиме. Він знайшов у своїй гардеробній пакет, у який свого часу запакував сумочку тієї маленької повії, що скочила до нього на терасу з верхнього поверху, коли там іще жили американці. Повія переламала собі ноги, її забрали в лікарню, а сумочку прихопити забули. Франсуа хотів був передати знахідку власниці, проте, не знаючи її координатів, заліз усередину, аби знайти там щось на кшталт візитівки. її він таки знайшов разом із фіолетовим презервативом і таблеткою віагри. Попри всі намагання Франсуа додзвонитися до повії за телефоном, вказаним у візитівці, йому це не вдалося. Тож сумочка чекала на кращі часи, лежачи на верхній полиці його гардеробної ретельно запакованою. І ось тепер, у цей доленосний момент, сумочка, а точніше, те, що в ній було, виручило Франсуа: він ковтнув таблетку віагри.

Спрацювало... Хоча сам секс йому дався нелегко. Франсуа був хлопцем фізично витривалим, однак у той екстремальний момент він поспівчував усім чоловікам, які померли від інфаркту після того, як прийняли віагру задля пристойного сексу. Його серце під час процедури кохання мало не луснуло від напруги.