Люба Клименко - Ієрогліф кохання

На виході з Палацу Золотого Дракона вже нетерпляче тупцяв набурмосе-ний Франсуа. Здається, будь-які натяки на паралелі зі шведською парочкою, а точніше трійцею, явно ображали його, тому він був незадоволений тим, що Христя намагається завести дружбу з ними. Христя грайливо смикала Франсуа за рукав, але він не реагував, як справжній буддист.

Дуже швидко до них приєднався Кім Ір Сен, вони впіймали таксі і поїхали додому до Франсуа.

Там на них чекало холодне шампанське і вишукана закуска.

Кім Ір Сен дуже довго відмовлявся від шампанського і правильно робив, бо як тільки випив, відразу розімлів і заснув на диванчику.

Франсуа теж відмовлявся від шампанського і теж добре робив, бо як тільки випив на вимогу Христі, відразу почав дивитися на неї відверто пожадливими очима.

Оскільки Христя також випила шампанського, причому втричі більшу дозу, ніж не загартовані алкоголем хлопці, то вже давно почала спрагло позирати на Франсуа.

Вони зрозуміли одне одного без слів і кинулися в спальню. Про всяк випадок вони включили музику і...

Пожадливі очі зустрілися зі спраглим поглядом, пожадливі губи зі спраглими вустами, пожадливе тіло зі спраглими руками, а пожадливий пеніс зі спраглою піхвою.

Я прокинувся від розпачливого дзвоника у двері. Озирнувся. Франсуа Бессона і міс Кей-Ейч-Ейч у домі не було.

Я піднявся з дивана. Голова просто розколювалась.

Підійшов до дверей і відчинив.

У хату влетіла, мов фурія, незнайома жінка.

— Ви хто? — спитала незнайомка.

— Я — товариш Франсуа, — сказав я невпевнено. — Мене звати Чен.

— А де господар?

— Не знаю... ми тут «обмивали» мій диплом, я заснув і лише щойно прокинувся... а їх нема.

— їх? Ти сказав «їх»? Кого «їх»?

— Франсуа і міс Кей-Ейч-Ейч...

За мить вона зорієнтувалася в квартирі і кинулася до спальні, звідкіля долинали останні звуки опери «Чіо-чіо-сан». Я зрозумів, що через свою наївність зробив помилку. Однак було вже пізно.

Я побіг за жінкою, щоб зупинити її, але наздогнав лише на порозі спальні.

Перед нами відкрилася дивовижна сцена.

На підлозі, на килимі, спав знемо-жений любов’ю із самим собою Дракон, розкинувши врізнобіч всі свої вісім кінцівок. Дві з них дивилися на північ, дві — на південь, дві — на схід, а ще дві — на захід. Руде довге волосся однієї з його голів накривало драконячий пеніс, а отвір, що, очевидно, був піхвою, зяяв навпроти іншої голови.

Дракон був справжньою неповторною потворою. Просто божественною потворою.

Це була справжня катастрофа.

Марі з’явилася дуже невчасно. Не-вчаснішої появи уявити неможливо.

Розплющивши очі, він побачив свою подругу, що стояла з відвислою щелепою на порозі.

«Ій це явно не подобається», — промайнуло в його голові.

Поряд із нею зачаровано закляк Кім Ір Сен.

«А от йому це явно подобається», — друга думка обпекла мозок.

Франсуа спробував звестися, але, оскільки на ньому лежало важке Христине тіло, та ще й «валетом», не зміг і поворухнутися. Він напружив шию, але, відчувши знайомий біль, безсило опустив голову назад, на килим.

Тоді він поплескав рукою по Христи-них стегнах, що лежали у нього на плечах. Христя пробудилася і також спробувала підняти голову. Як і годиться Міс Катастрофі, вона це зробила зарізко, і на цей раз обох коханців пронизав гострий біль: її довге волосся приклеїлося засохлою спермою до його волосся в так званій інтимній зоні.

Кім Ір Сен кинувся допомагати, від’єднуючи одне тіло від другого. Це супроводжувалося почерговими скрикуваннями то Христі, то Франсуа.

— Візьми ножиці на кухні в шухляді! — попросив Франсуа Кім Ір Сена.

Той миттю виконав наказ і перерізав Христине волосся. Вона звільнилася, глянула на Франсуа і пирснула: до його лобка «приріс» густий рудий кущик, відпанаханий з її голови. Тоді вона помацала свою потилицю і, відчувши на дотик свіжий «їжачок», почала аж хрюкати від сміху.

Марі спостерігала за всім цим неподобством, так і не затуливши рота.

Коли два тіла так-сяк роз’єдналися, Христя зірвалася з місця і зникла у ванні.

А Франсуа сидів на підлозі і думав, що