Сергій Олексійович - Від під'їзду до Гавани , Сергій Олексійович

22 Географія його подорожей

Людина стільки вже встигла побачити та подивитися! Є такі люди, яких тягне в нові місця, за новими враженнями, пройтися новими маршрутами, побачити щось небачене та незвідане.

І це похвально. Це дуже добре. Це чудові враження: інші люди, інші країни, інші міста.
Хтось так і залишився, образно кажучи, сидіти на лавці біля під'їзду. А хтось за цей час за десять років побачив стільки всього! Географія подорожей нашого героя вражає!

Спочатку був Криму, потім Київ і далі Європа. І яка Європа: Франція, Італія, Швеція, Голландія, Данія. А потім, звичайно ж, Куба.

Впевнений, що коли людина хоче чогось, то завжди знайдуться і кошти, і час, і можливості. Ось цьому нам усім варто повчитися в Андрія. Цілеспрямованості та ще одному дуже важливому, як на мій погляд, якості: вмінню не просто мріяти, а робити так, щоб мрії втілювалися в реальність.

Р. З.
Десь близько року Андрій працював у Криму. На будівництві. Вдалині від будинку, від родини, від друзів. Що скажу вам, не дуже й легко, особливо в психологічному та моральному плані. Потім Київ. Будівництво та таксі. Таксист – це взагалі дуже небезпечна робота. Тим більше у великому місті. Столичні дороги та маршрути, це вам не якісь там три вулиці в якомусь маленькому містечку. Небезпечно. Стрімко. Але весело. Таксист – це все одно, що психолог. Думаю серед київських перевізників наш Андрій був найпозитивнішим. Впевнений у цьому! А потім уже була Норвегія. Ось скільки людина встигла перепробувати та спробувати себе у різних професіях та місцях. Ну правильно. Поки що молодий, так саме робити та треба. А то потім болото буденності та суєти, як засмоктує, як затягне.

Андрій – молодець! Стільки всього перепробував. Стільки всього побачив! Це теж один із чинників успіху — не боятися частіше виходити із зони комфорту, вміти кидати рутину і поїхати невідомо куди, за новими враженнями.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍