Нічний Влад - Хроно-86: Мандрівники, Нічний Влад

- Що це? - прошепотіла вона.

Провідник напружився, його очі звузилися.

- Погані новини. - буркнув він. - Вони нас шукають. Якщо вони знають про цей хід...

- Треба поспішати. - урвав його Марк. - Часу обмаль.

Вони пришвидшили крок. Шум їхніх кроків розчинявся в темряві. Позаду почулися приглушені голоси. Хтось наближався.

- Вперед! - скомандував Микола.

Вони бігли, не озираючись. Повітря стало важким, волога осідала на шкірі, але страх гнав їх уперед. Попереду була кузня. Якщо вони не встигнуть – шляху назад не буде.

Кам’яний тунель різко повертав ліворуч, і Марк ледь не врізався у стіну, коли намагався не збавляти швидкість. Позаду вже виразно чулися кроки - погоня була близько. Провідник, який досі рухався останнім, раптом різко прискорився і, випередивши Анну, зупинився біля розгалуження двох ходів.

- Сюди! - коротко кинув він, вказуючи направо.

Микола зупинився, швидко зиркнувши на інший коридор. Темрява там здавалася ще щільнішою, а підлога була вкрита уламками каміння.

- Ти впевнений? - недовірливо спитав він.

- Впевнений. - відповів провідник без тіні вагання.

Ігор не став сперечатися і першим кинувся вперед. Анна пробігла за ним, намагаючись не думати про те, що з іншого боку коридору, можливо, є кращий вихід.