Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Нічні тварі , НМ 📚 - Українською

НМ - Нічні тварі , НМ

16
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Нічні тварі" автора НМ. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 44
Перейти на сторінку:

Ліка знову поглянула на статую, потім на кожного з них. Її серце билося так сильно, що здавалося, воно ось-ось вистрибне з грудей. Але вона знала: єдиний шлях — це йти вперед.

— Давайте зробимо це. Разом, — тихо сказала вона, і її голос був сповнений рішучості.

Віка на мить зупинилася, але потім кивнула, зібравшись і згладивши на обличчі усмішку, хоч і напружену.

— Я з вами. Ніхто з нас не залишиться позаду.

Коли вони ступили ще один крок вперед, усе навколо змінилося. Статуя почала рухатись, її очі, спочатку непомітні, загорілися, і перед ними з’явилася величезна світлова хвиля. Вона була не лише фізичною, але й емоційною. Вона відчувалася в кожному нерві, кожній клітинці їхнього тіла.

Але коли світло згасло, стало ясно: вони все одно не змогли уникнути цього вибору. Ось-ось щось велике має статися. Чи була це реальна жертва, чи вибір просто спотворював їхні уми — вони ще не знали, але вони відчували, що все, що сталося до цього, було лише початком.

Залишилось лише одне питання: хто з них буде першим, хто зробить цей крок, що змінить усе.

Коли світло згасло, все навколо завмерло. В залі стало тихо, аж надто тихо. Здавалося, що навіть час зупинився, і кожен з них відчував лише своє серце, що билося швидше, ніж зазвичай. Повітря стало густим, важким, і кожен рух здавалося обтяженим цією невидимою тягарем.

Ната зробила крок вперед, і всі одразу побачили, як її тінь розтягнулась на підлозі, наче вона була частиною цього місця. Її очі стали глибокими, і навіть небо над ними, яке здавалось, розгорялося в безкінечність, почало крутитися навколо них.

— Це вже не вибір, — сказала Ната, голос її прозвучав твердо, але й важко. — Нам потрібно діяти як одне ціле. Одна людина не може все змінити. Якщо ми хочемо вибратися, ми повинні бути разом.

Її слова навіяли розуміння всім. Усі погляди зупинилися на статуї, на темних отворах навколо. Вони знали, що це більше не просто випробування, а вже відлік часу. Якщо вони не зроблять вибір, якщо не спільно погодяться, то темрява їх поглине. Прокляття цього місця було не тільки в тому, щоб забрати душі, але й у тому, щоб відтягнути будь-які надії.

Джон подивився на неї знову, але цього разу його погляд був м'якшим. Він відчував, що ці слова — як заклик до єдності. І хоча він не любив самотності, він бачив, що це не просто їхня битва, а битва всіх.

— Вона права, — сказав він, з гірким посмішкою. — Ми не можемо дозволити, щоб це місце нас зламало.

Єгор стояв трохи осторонь, його погляд був уважний, він не поспішав з висновками, але вже зрозумів, що вони знаходяться на межі чогось великого, чогось, що змінить все їхнє життя.

— Ми не можемо залишити вибір за кимось одним. Це не буде правильно, — додав він, його голос звучав вперто. — Ми маємо прийняти це разом, чи не так?

Ліка згідно кивнула. Вона була готова. І хоча страх ще не відпустив її, відчуття того, що вони не самі, що вони разом, давало їй сили.

— Ми будемо разом, — тихо, але рішуче сказала вона.

Віка також не залишалася осторонь, хоча її внутрішня боротьба була видна в кожному її русі. Але вона знову кивнула, і цей раз її усмішка була менш іронічною, а більш вдячною.

— Я з вами, — промовила вона. — Разом — це все, що нам залишається.

Статуя знову почала рухатися. Її очі почали світитися яскраво-червоним світлом, і з її уст вирвався глухий голос, який звучав, немов стародавнє прокляття, що відгукувалось в самій землі.

— Ви вибрали єдність. Але чи буде це вашим порятунком?

Тіні навколо почали рухатися швидше, кожна з них наближалася до них, але вони не відступали. Всі разом вони стояли, рішуче тримаючись за руки, без найменшого наміру розірвати цей союз.

І раптом стало ясно: це не був вибір між життям і смертю. Це був вибір між тим, чи готові вони прийняти своє місце в цьому світі, де сила не в кожному окремому зусиллі, а в єдності. Вибір, який вони зробили, був їхнім справжнім випробуванням. І тепер вони не могли повернутися назад.

Знову тіні стали меншими, поки не зникли зовсім, і зала знову наповнилася світлом. Статуя більше не рухалась. Всі зрозуміли: вони перемогли. Але чи було це остаточне очищення, чи тільки початок нової боротьби, вони дізнаються лише з часом.

 

 

 

1 ... 23 24 25 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічні тварі , НМ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нічні тварі , НМ"