Єва Райн - Заручниця його історії , Єва Райн

– Радий тебе бачити вдома, – каже Юрій, міцно потискаючи руку Марка. Потім показово звертає увагу на мене. – А це, напевно, твоя Агата?

– Так, – відповідає Марк. – Вона моя і особлива. – це звучить щиро і просто дико неочікувано. Якби не надто оцінюючий погляд Юрія, що змушує мене нервувати, я б могла трішки пофантазувати, що це правда.

– Ми раді познайомитися, люба, – каже Ольга, цілує мене в обидві щоки і бере за руку, огорнувши витонченим, але стриманим квітковим ароматом. Її дотик холодний, але привітність у голосі виглядає майже переконливо. Що ж, вдам, що повірила.

Я ледве встигаю перевести дух, коли до холу входить молодий чоловік. Він дуже схожий на Ольгу, але крім холодної стриманості в надто правильних, наче виліплених вправним пластичним хірургом, рисах обличчя проглядає щось не надто приємне. Воно ховається в кутиках саркастично вигнутих губ, припіднятій брові, темних, глибоких очах, колір яких я навіть не відразу можу визначити. Щось середнє між сірим та блакитним.

Здається. 

Це Вадим, молодший брат Марка. Він – повна протилежність брату. Світле волосся, самовпевнена посмішка. Коли він дивиться на мене, відчуваю себе ще більше незручно.

– Це Агата, – представляє мене Марк. – судячи по тону спілкування, він брату теж не надто радий. 

– Привіт, – каже Вадим, міряючи мене поглядом. – Щось ти мовчазна. Це добре. В нашій родині зайві слова не вітаються.

Я лише посміхаюся, не знаходячи, що відповісти.

– Проходь, Агато! – Ольга вказує мені на велику канапу і крісла у вітальні. 

Коли ми залишаємося наодинці на мить, Вадим робить крок ближче, його тон стає напруженим:

– Слухай, "дівчино брата", раджу тобі зайти в інтернет і почитати про його попередніх дівчат. Якщо знайдеш хоч одну, яка досі з ним спілкується, дай знати. Бо в них чомусь у всіх раптом зникає бажання з’являтися на людях.

Моє серце стискається, але я артистично зображаю покер фейс. 

– Дякую за пораду, – кажу холодно і йду, намагаючись приховати, що його слова мене зачепили.

Розглядаючи дизайнерський витриманий в білих та кремових тонах інтерєр вітальні, намагаюся зібрати думки. Хто ці люди? І чи зможу я витримати наступні два місяці в їхньому світі?